ПРОМЕНІ МИЛОСЕРДЯ

Щоденник св.Фаустини Ковальської містить опис ікони (образу) Ісуса Милосердного. Цей образ Сам Господь доручив с.Фаустині: вона мала описати те, що бачила, художнику, а вже той – написати ікону. Щоправда, сестра розплакалася, коли побачила, наскільки рукотворний образ не співпадав із тим, яким прекрасним вона бачила Милосердного Бога у своєму містичному досвіді…

За словами Ісуса, промені, що виходять з Його Найсвятішого Серця, є ознакою Крові і води: білий промінь – це вода, яка робить душі праведними, а червоний – Кров, що є життям душ. "Ці два промені проблиснули з глибин Мого найніжнішого Милосердя, коли Моє терпляче Серце було пробите списом на хресті… щасливий той, що житиме в їхньому захисті, бо справедлива Божа рука його не доторкнеться".

Католицькі автори спостерегли, що цей малюнок має в собі всі необхідні складники не лише східної, а й західної ікони – немовби злиття традицій обох обрядів. Особа Ісуса представлена в небесній Славі, і світло лине від Його Тіла й одягу, а особливо – з Його грудей. Це Син Божий у прославленому Тілі, подібно як в іконах східного обряду. Але водночас Ісус має тілесну постать із ранами Своїх Страстей, а Його обличчя має вираз теплого співчуття до нас, як на іконах Святого Обличчя і Пресвятого Серця Ісусового в західному обряді.

Ця ікона нам підсумовує Великий четвер, Велику п’ятницю і сам Великдень. Ісус входить, осяяний, закритими дверима на зустріч з апостолами у Великодню неділю і підносить руку на знак благословення, долаючи їхній страх (Йн 20, 19-23). Сама Велика п’ятниця зображена пробитим Ісусовим Серцем, із якого випливають струмені Божого Милосердя, цілковито вилиті за нас на хресті (Йн 19, 34). А одяг Ісуса нагадує нам Великий четвер і встановлення Святої Літургії і Причастя. За старозавітним звичаєм, тільки первосвященикові дозволено носити цю білу ризу, щоб увійти у святилище, пожертвувати кровну жертву і вийти зі святині з піднесеною рукою, передаючи благословення від Бога для всіх людей (Лев 16, 1-4; Сир 50, 18-21).

Подібно в іконі Ісус представляється як Агнець Божий, який постійно жертвує за нас всі заслуги Своєї самопожертви перед правдивим святилищем – троном Господа Бога в Небі (Євр 7, 24-25, 9, 23-28). Через цю чисту і найдосконалішу самопожертву Ісус, наш Великий Первосвященик, може тепер благословити Своїх апостолів найдосконалішим благословенням – водою і Кров’ю, тобто Хрещенням і Святим Причастям – особливою і освячувальною злукою з Ним Самим.

Насамкінець ми зауважуємо, що на цій іконі Ісус виступає з майже цілковитої темряви, просвічуючи затьмарення нашого віку Своїм спасенним світлом і променями Милосердя.

За матеріалами порталу "Жива вервиця"

ФОТО:

Образ Ісуса Милосердного роботи Е.Казимировського, 1934 р.

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/