середа, 23 січня 2013 р.

ГОРА АРАРАТ

"…І сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату" (Бут 8, 4). Сталося це після того, як Ной отримав Боже Одкровення і спорядив ковчег. Рядки з Біблії свідчать, що людство пережило своє друге народження у Вірменії, на горі Арарат. Цим вірменську землю освячено, і, завдяки цьому, Вірменію вважають священною країною, а гору Арарат – священною горою.



Арарат – символ батьківщини для всіх вірмен у різних куточках усього світу. Арарат, ще його у Вірменії називають Масіс, розташований на березі ріки Аракс. Своєю природною красою і таємничим виглядом він із давніх-давен має вплив на вірменську культуру й посідає особливе місце у вірменській міфології. За трагічною іронією долі він опинився на території сучасної Туреччини, але Вірменія ніколи не втрачала духовного зв’язку з горою, яка для вірмен є чимось набагато більшим, ніж просто згаслим вулканом у Вірменському нагір’ї.
Про Арарат написано й зараз пишеться багато пісень та віршів. Його образ увіковічено на символі Вірменії й закарбовано в серці кожного вірмена. Та й кожен, хто хоч раз побачить гору Арарат, ніколи її не забуде. А якщо наважиться на сходження бодай би на один із двох конусів гори (Малий Арарат має 3914 м, а Великий – 5166 м), то це буде справжньою мандрівкою в глибину своєї душі… У давнину сходження на Арарат символізувало наближення до Бога. При тому, що спеціального обладнання для сходження не потрібно, лише бажання, сила волі й наполегливість, на додачу до трекінгових палиць або ж, як у давнину, посоха.
Біблійна гора була й завжди залишиться мовчазним свідком тисячолітньої історії Вірменії. Арарат не дає забути про вірменський геноцид 1915 р. і про те, що тоді Вірменія втратила своїх найкращих дочок і синів. А те, що 1921 р. Арарат був відчужений від Вірменії і переданий Туреччині, назавжди запеклося болем у серцях вірменських людей.
Арарат для вірмен не звичайна гора. Арарат був і назавжди залишиться святинею для вірмен і для тих, хто поважає й цінує все, що написано у Святому Письмі. У Вірменії кажуть: доки є Арарат, доти буде і Вірменія та вірменський народ, розпорошений по всій землі.

Едгар ХОВХАНЯН (Єреван)

ФОТО:

Гора Арарат


"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/


Немає коментарів:

Дописати коментар