ГОСПОДЬ ЖИВОТВОРЯЩИЙ

Коли виникають якісь проблеми, негаразди або труднощі, то першою, так би мовити, рефлекторною молитвою християнина мало би бути звернення до Святого Духа. І за вдалі рішення та ідеї ми також мали би дякувати Йому – Третій Особі Святої Трійці. Але чи вміємо ми на практиці жити в гармонії зі Святим Духом – Господом Животворящим, тобто Тим, Хто творить все живе – та приймати Його дари?

Парадоксально, але Той, Хто вже в момент створення світу "ширяв над водами", Дух Божий, ніколи не виявляє Себе відкрито – завжди Його дія виявляється в символах, знаках, певних учинках, на які Святий Дух надихає людей.

Це пояснює Катехизм, стверджуючи, що Його самого ми не чуємо. Ми пізнаємо Святого Духа лише в дії, у якій Він об’являє нам Слово й готує нас прийняти Його у вірі. Дух Правди, Який "відкриває" нам Христа, "не промовляє від себе" (Йн 16, 13). У цій таємниці укрите пояснення, чому світ не може прийняти Святого Духа: він "не бачить Його і не знає". Тимчасом ті, хто вірить у Христа, знають Духа, бо Він перебуває з нами (див. Йн 14, 17).

Прийди і вселися в нас…

Дари Святого Духа дуже часто заучують на катехизації напам’ять. І тут виявляється проблема: знати про щось і жити цим – зовсім різні речі, особливо якщо йдеться про духовне життя. Нижче ми спробуємо не лише перерахувати сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, рада, сила, знання, побожність і страх Божий, – а й відповісти на непросте питання, а саме: "Як у реальності жити дарами Святого Духа та в гармонії з Ним Самим?"

Отже, у день П’ятдесятниці апостоли разом із Марією зібрались у вечірнику, аби – згідно з єврейською традицією – вшанувати свято плодів, яке припадає на 50-й день після Пасхи. Несподівано вони почули шум із неба, а весь дім наповнився чимось подібним на вітер. Також вони побачили вогонь – символ присутності й могутності Бога, – язики якого розділилися, і над кожним з учнів затримався один. Усі відчули в собі особливу міць та величезну потребу проголошувати Євангеліє іншим людям. Вони зрозуміли, що власне тієї миті виконалася обітниця Вчителя про "іншого Утішителя". Так усі вони сповнилися Святим Духом.

Відтоді Дух живе в Церкві й турбується про неї, щедро вділяючи Своїх дарів. Кожна людина, приймаючи Хрещення та інші таїнства, стає наповненою й обдарованою Святим Духом. Вона стає членом Церкви – винятковим, незамінним у своїй функції, збагачує собою спільноту.

Міст між Старим та Новим Завітами

Вчення про сім дарів Святого Духа поширилося в Церкві близько ІІ ст. Приходячи до людини, Святий Дух наповнює, ба навіть переповнює її Своєю міццю. Число "сім" у біблійній мові означає повноту. Тож сім дарів Духа – це символ повноти Його дарів.

Пророцтво про це висловив уже старозавітний пророк Ісая, через якого промовив сам Святий Дух: "І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрості й розуму, дух ради і кріпості, дух знання і страху Господнього" (Іс 11, 1-2). Це одне з пророцтв про Месію – ідеального Володаря, обдарованого дарами Святого Духа.

Дар мудрості

Дар мудрості – це надприродне налаштування розуму, яке схиляє людину передусім шукати Бога і Його слави та втішатися, аж до розкошування, Богом і всім тим, що у який завгодно спосіб стосується Його слави. Цей дар допомагає пізнати й полюбити віковічну правду. Як отримати дар мудрості?

1. Мати постійний контакт із Богом, Який є самою мудрістю, а також із християнином, який живе міццю дару мудрості: "Хто ходить з мудрим, сам стає мудрий" (Прип 13, 20). Ми маємо уникати духовного індивідуалізму, а у виборі наставників також просити світла Божого: "А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна" (Як 3, 17).

2. Тривати на молитві "Новенни (Дев’ятниці) до Святого Духа": "Коли ж комусь із вас мудрості бракує, нехай просить у Бога, і вона йому дасться" (див. Як 1, 5).

Дар розуму

Дар розуму дозволяє людині судити про все, немовби інстинктивно, у світлі віри. Вірні християни, які віддали себе під опіку Святого Духа, згідні у своїх оцінках подій світу цього, навіть якщо не бачаться й не домовляються про порозуміння. Як просити про цей дар?

1. Очиститися. Усвідомити, що ми все ще грішні, хоч яким глибоким було б наше навернення. Практикувати регулярний іспит совісті й часту сакраментальну сповідь.

2. Молитовно медитувати. Ми не можемо відмовитися від вищого рівня молитви тільки тому, що не знаємо, як саме проводити медитацію. Вчитися медитації – це суттєво урівноважувати духовне життя. Тут допоможуть св.Ігнатій Лойола, св.Тереза Авільська, св.Тома Кемпійський і його твір "Наслідування Христа".

3. Просити Бога про молитву у вірі. Тоді Він провадить нас до споглядальної молитви. Це великий поступ у Христі, тому маємо зі збільшеними зусиллями продовжувати наше життя з Ним і ще міцніше пригорнутися до нашої віри в Нього, до Його любові й милосердя.

Дар ради

Рада приходить нам на допомогу в несподіваних випадках, коли забракло би часу на проникливе роздумування про вибір, який ми мали б зробити. Дар ради особливо потрібний тим, хто наділений будь-якою владою. Як здобути дар ради?

1. Залишатися смиренним та вміти розпізнавати свою слабкість і залежність від Святого Духа в прийнятті правильних рішень. Остерігатися спокус влади, визнаючи діяння в нас Божої сили, яка вділяє нам порад. Маємо терпеливо чекати, доки Господь вирішить, що настав час розв’язати певні проблеми. Уникати пустого, бунтівного духу.

2. Підтримувати в собі особисте молитовне життя, аби завжди бути чуйним до голосу Бога, який у належну мить вкаже нам шлях, що ним маємо піти.

3. Практикувати послух порадам Бога, яких Він нам уділяє завдяки Євхаристії.

Дар сили або мужності

Християнин, обдарований даром сили, не покладається тільки на власні зусилля, а довіряє Богові. Мужність особливо потрібна, коли нам стає важко слідувати за Господом. Саме дух мужності провадив святих на мучеництво. Як його здобути?

1. Практикувати чесноту мужності. Завдяки ній ми зростаємо в здатності ставати перед лицем труднощів з силою та довірою до Бога.

2. Уміти смиренно визнати свою немічність і слабкість, знаходити вподобання у прикладах святих мучеників.

3. Безмежно довіряти Богові. Виконувати Його волю незалежно від того, у наскільки тяжкому становищі ми опинилися.

4. Належно цінувати дар Євхаристії, яка є поживою сильних.

Дар знання

Дар знання є тим даром Святого Духа, завдяки якому ми маємо впевненість і глибоку віру в Бога та в об’явлені нам християнські істини. Він є надприродним налаштуванням розуму, яке дозволяє йому осягнути й чудесним способом проникнути, немовби інтуїтивно, у деякі таємниці віри або ж просто у глибокий сенс, який міститься в словах Господа Христа чи в натхнених Святим Духом писаннях. Як просити про цей дар?

1. Оберігати свій розум і серце, щоб міцно тривати в християнській істині – як у Слові Божому, так і в Традиції Церкви.

2. Бачення того, як Бог входить в усі щоденні справи, має стати нашою навичкою.

3. Бути уважним щодо мудрості світу цього. Правди віри в очах мирської людини часто видаються глупотою.

4. Треба культивувати в собі дух певної відстороненості від земного життя – через регулярні медитації над обмеженою цінністю речей світу цього. Сотворені речі не можуть втамувати всіх прагнень людини.

5. Ми маємо оцінювати все у світлі об’явлених істин і не дозволяти, аби нас непомітно відтягували до таких способів мислення, які ослаблюють віру через аргументацію, що виходить зі сприйняття за правду інших джерел, які визначають, у що і якою мірою ми можемо вірити.

Дар побожності

Дар побожності, ще названий у Святому Письмі "духом усиновлення" (пор. Рим 8, 15), є тим проявом діяння Святого Духа, який створює в нас любляче й повне пошани ставлення до Бога як нашого Отця. Побожність справляє на нас вплив на дуже глибокому рівні. Коли Святий Дух навчає нас вигукувати: "Авва" – "Отче", – ми відчуваємо велетенську зміну в наших стосунках із Богом. Як розвивати й примножувати дар побожності?

1. Практикувати чесноту справедливості. Справедливість (праведність) – це більше ніж "звичайне" дотримування заповідей. Побожність вимагає зусиль у кожній ситуації, аби в кожній людині зауважити гідність і цінність дитини Божої.

2. Бути вірним у християнських обов’язках та релігійних практиках, шануючи Отця як нашого Господа і Творця, присвячуючи Йому насамперед неділю як День Господній. Жити таїнствами та щоденною особистою молитвою, а також молитвою Церкви (Літургія Годин, Вечірня та Утреня тощо).

3. Бути добрим громадянином і патріотом, працюючи задля спільного добра. Бути правдомовним, доброзичливим, ввічливим.

Дар страху Божого

Страх Божий є не почуттям, а повним поваги й остраху ставленням до присутності Бога. Почуття страху інколи супроводжує цей дар, але воно не є для нього суттєвим.

Цей дар приносить із собою благословення і захист (Пс 34, 8), робить нас здатними поборювати наші земні й тілесні страхи (Прип 14, 26), звільняє нас від боязні перед судженнями інших людей, особливо у справі апостольства.

Як зростати в страхові Божому?

1. Розпізнати цей дар.

2. Молитися про страх Божий: "Води моїм серцем, щоб перед Іменем Твоїм острах мало" (Пс 86, 11б).

3. Роздумувати про великі діла Божі: "Коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, тоді збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога" (Прип 2, 4-5).

4. Зростати у страху Божому, виявляючи послух Богові й наслідуючи Його.

5. Виконувати волю Божу щодня.

***

Звісно, неможливо надати якусь готову і всеохопну "інструкцію" для життя у Святому Духові. Дія Святого Духа пізнається у спільноті, відкритій на Його дари, та в серці, яке радісно чекає на благодатний дощ із неба. Неважливо, чи ми зустрінемо Святого Духа в тихому вітрі, чи у палаючому вогні – суттєво лише те, щоб зробити крок у напрямку того шляху, яким Він прагне повести нас за собою.

Підготовлено за матеріалом "Дари Святого Духа" римо-католицької парафії св.Миколая в м.Києві. Повний текст читайте на сайті: http://www.nicolasparish.org.ua

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/