Розглядаючи IV Заповідь, ми говорили, щолітургія Таїнства Шлюбу включає в себе також ''літургію подружнього ложа'', отже– інтимного спілкування. Церква навіть розглядає шлюб як такий, що не
здійснився, якщо між парою не відбулося статевого спілкування, яке довершує
Таїнство любові. Отож позитивне розуміння ІХ Заповіді неможливе без адекватного
сприйняття інтимного зв’язку в подружжі. І навпаки, відсутність гармонії та
порозуміння на подружньому ложі – одна з причин для пошуку ''альтернатив''.
Книга Приповідок повчає чоловіка:
''Нехай живець твій буде благословенний, втішайся дружиною твоєї юности.
Премила лань! Люба сарна! Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, у любощах її
стало кохайся!" (Прп 5, 18-19). Ідеться тут саме про радість, насолоду і
щастя, що їх подружжя має отримувати від своїх стосунків. Святе Письмо багато
говорить нам про святість інтимного боку подружнього спілкування й про те, що
це благословенний Богом і добрий аспект людського життя.
Ми від початку створені Богом як
''чоловік і жінка'', тобто з даром статевості, і покликані в любові
реалізовувати цей дар, даючи нове життя. Адже саме слова ''плодіться і
множтеся'' були першою Божою заповіддю і благословенням для людини ще до
гріхопадіння. А в Книзі Товита ми читаємо унікальну за своєю суттю молитву,коли пара звертається до Бога, просячи благословення на першу шлюбну ніч.
Можна, звичайно, говорити про
алегоричне трактування книги Пісні Пісень, але від її буквального змісту нам
все одно нікуди не дітися. Саме палка подружня любов у ній постає як ікона,
образ любові між Богом і людиною.
Через статеву сферу Бог теж
прагне обдаровувати подружжя своїм благословенням і радістю. Хоча ця сфера, як
і будь-яка інша в нашому житті, спотворена первородним гріхом, ми все одно
маємо повертатися до того первинного образу дару сексуальності, яким Бог
наділив людину.
У східній традиції свято
Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці звучить як ''Зачаття св. Анною
Пресвятої Богородиці''. Суть та сама, але акценти розставлені дещо інакше. Це
свято не є суто святом Богородиці, як ми можемо побачити на його іконі: на ній свв.
Йоаким і Анна обіймаються, а на тлі можна помітити подружнє ложе. Так
символічно іконопис відображає шлюбні стосунки святого подружжя, які, властиво,
і спричинилися до зачаття Діви Марії.