"Україна
увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою,
яка буде дорівнювати другим високорозвинутим державам. Мир, добробут, щастя,
висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все те буде, як я
кажу, тільки треба молитися, щоби Господь Бог і Мати Божа опікувалися все нашим
народом, який стільки витерпів…"
Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький, із передсмертних слів.
Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький, із передсмертних слів.
Як
золото через вогонь, проходять вірні Української Греко-Католицької Церкви через
2015 рік – рік Митрополита Андрея. Баталії навколо ще не встановленого
пам’ятника Шептицькому стали певним рубіконом, перейшовши через який, багато
львів’ян (і не лише львів’ян) змогли інакше поглянути і на
"дорослість" власної віри, і на Церкву та її пастирів (які мусили
ставити чоло ситуації), і на себе самих. Після Майдану Гідності й під час війни
було неймовірно боляче спостерігати за цим усім, але… Певно, по-іншому ми не подорослішаємо.
Тестування
на зрілість
Історія
цього конфлікту трохи нагадує ситуацію 2013 року в Києві, коли через будову
храму на Оболоні здійняли крик місцеві "правозахисники" (це слово
зумисно взято в гіркі лапки іронії): мовляв, тут майданчик для дітей, відстань
до будинку маленька тощо. Маніпуляція аргументами та певні "засоби впливу"
призвели до того, що храму на цьому місці вже не буде. Чи буде в іншому?.. Судячи
з трагічної ситуації, що зараз розгортається навколо головного собору
УГКЦ – Воскресіння Христового на Лівобережній (там пішли тріщини, найімовірнішою
причиною яких є будівництво навколо, чию законність не завадило би перевірити
незалежним експертам), – то і там провладні мужі ще не засвоїли, що самими
лише криками "Україна – це Європа" справді європейської держави
не збудуєш.
У
Львові, звісно, ситуація виглядає дещо інакше. Здавалось би, проста й очевидна
річ: зробити з доволі занедбаного парку відпочинкову перлину Свято-Юрської
гори, рекреаційну зону для львів’ян (зокрема, студентів Політехніки, яка поруч)
та незабутнє місце зустрічі для паломників і гостей міста Лева (проект можна переглянути на відео вище). А в серці реконструйованого
парку мав би височіти пам’ятник людині, яка фактично створила сучасне обличчя
УГКЦ – молоде й інтелігентне, хоча випробуване підпіллям та болем. І тут
почалося…