21 листопада 2012 р. в Луврі розпочалася
виставка "Бароковий скульптор в Україні середини ХVІІІ століття: Йоган
Георг Пінзель". Однак для того, щоби подивитися на роботи генія, не
потрібно їхати аж так далеко. Долучитися до його творчості можна майже
поруч – наприклад, відвідавши храми Бучача.
Тернопілля багате на цікавинки, що природні, що
рукотворні. Без сумніву, Бучач – яскравий зразок цього.
Місто постало в ХІІІ-XIV столітті, а перша
писемна згадка про нього датована 1397 роком. 1515 року польський король
Сигізмунд I Старий надав мешканцям Магдебурзьке право, і відтоді ніщо вже
не заважало збагаченню та розвитку міста на березі річки Стрипи.
Недивно, що вже тоді в місті існували храми
різних конфесій, щоправда, здебільшого дерев’яні, а тому недовговічні. Єдине,
що збереглося з того часу, – загадкові руїни монастиря XVI століття за
межами сучасного Бучача, в урочищі "Монастирок".
Проте час минав, місто розвивалося й росло;
тому, за тогочасними правилами фортифікації, уже потребувало власного кам’яного
замку, який і звели 1580 року. Споруда відразу стала в пригоді, адже тоді майже
щороку по цих землях проходили кримські татари. 1610 року коштом Стефана Потоцького
було збудовано Миколаївську церкву, яка збереглася до сьогодні. Її унікальний
бароковий іконостас містить ікону, подаровану дружиною Потоцького. Церква дивом
пережила випробування, що випали на долю міста.
Активно забудовувати місто сакральними спорудами
почали у XVIII столітті. 1751 року Микола Потоцький заклав перший камінь у
фундамент майбутнього монастиря василіян, для будівництва якого вибрали
надзвичайно гарне місце – Федорову гору, другу за висотою після замкової.
Через це храм і досі є однією з домінант міста. Сьогодні він – чи не
найвідоміша споруда міста та важливий центр релігійного життя.
Того самого 1751 року архітектор Бернард
Меретин і скульптор Йоган Пінзель звели Бучацьку ратушу, сьогодні відому на всю
країну. Ці двоє вже уславлених на той час майстрів працювали під
покровительством Миколи Потоцького на Галичині та Поділлі, створюючи шедеври
архітектури і скульптури. Меретин не обділив і Бучач, побудувавши тут Покровську
церкву, яка дивує поєднанням невеликих розмірів із бароковою розкішшю.
Проте найвідоміше привабливе місце для вірян і
туристів – це Успенський костел, збудований у 1761-1763 роках на місці
старого дерев’яного. В архітектурному плані це типовий зразок барокових храмів,
який не виділяється якимись цікавинками. Але над оздобленням інтер’єру споруди
працював Пінзель, який виготовив цілий ряд унікальних скульптур, шедеврів свого
часу. На жаль, у радянські часи в храмі діяв музей, а прикраси з нього вивезли
до великих міст. Мешканці Бучача довго домагалися повернення скарбів на їхні
законні місця, довго йшли до своєї мети, і 2010 року декілька шедеврів роботи
знаного майстра повернулися з музеїв до відновленого храму. Тепер і віряни, і
туристи можуть поринути в духовну атмосферу цього місця.
Сьогодні Бучач – один із центрів релігійного
життя нарівні з Зарваницею, Луцьком, Почаєвом тощо. Тому не зволікайте,
відвідайте його! З родиною або з друзями, на вихідні чи у відпустку, влітку чи
взимку – це чарівне місто неодмінно вразить вас.
Антон БАРАНОВСЬКИЙ
ФОТО:
Монастир василіян був закладений Миколою
Потоцьким
Скульптури для оздоби Успенського костелу
робив славетний Йоган Пінзель
Немає коментарів:
Дописати коментар