Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

пʼятниця, 14 червня 2013 р.

ПОДОРОЖ У ЮНІСТЬ

Чим є найбільше знаний 1991 рік? Розпадом Радянського Союзу. Але декому він пам’ятний з інших причин – і набагато важливіших. В кінці квітня – на початку травня цього року Ризьку духовну семінарію у Латвії закінчувало 16 дияконів. З них шестеро – з України, троє – з Білорусі, п’ятеро – з Латвії та двоє – з Казахстану. Вперше у практиці Церкви на теренах СРСР вони повернуться до своїх Республік, де їх висвячуватимуть на пресвітерів вже місцеві єпископи. Союз тоді ще тримався, і це здавалося справжнім дивом.



Дияконів з України рукоположили майже одразу, протягом травня-червня. 18 травня 1991 року у Львові архієпископ Мар’ян Яворський висвятив Андрія Бачинського SDB та Йосипа Міхайловського. В Полонному 19 травня 1991 р. стали священиками брати-францисканці Валерій Ян Весельський ОFМ та Петро Франциск Ботвіна ОFМ. Нас висвятив святої пам’яті єпископ Ян Ольшанський. А в Житомирі 6 червня 1991 р. були висвячені салезіанці Юзеф Жовковський та Цезарій Червінський. Їхнім святителем став єпископ Ян Пурвінський.
…Минуло 20 років, настав 2011-й. У нас, священиків з України, виникла ідея: святкуючи невелику, але цінну дату двадцятиріччя священства, відвідати Латвію, Ригу та рідну духовну семінарію. Подорож ми розпочали в Києві, далі рушили через Львів та Ковель, зупинилися поблизу білоруського міста Гродно, в місцевості Квасовка, де працює наш однокурсник о.Ян Занєвський. Ми разом відправили подячну Службу Божу та відвідали Гродно, де мешкає 84-річний священик, колись – інспектор духовної семінарії в Ризі, о.Юзеф Трубовіч. Далі був Вільнюс, поклоніння Пресвятим Дарам та Служба Божа в каплиці Матері Божої Остробрамської.
Рига зустріла нас гарним суботнім вечором 21 травня. Легко згадувалося, як доїхати до тодішньої вул.Кієвах (Київської), 16, сьогодні – вже вул.Католю, 16, тобто вулиці Католицької. Цікаво, що на цій самій вулиці за кілька будинків є православна духовна семінарія…
Великих змін, попри 20 років, не відчувалося. Як і колись, ми без проблем розмовляли між собою польською, українською та російською мовами, і ніхто збоку на це не звертав уваги. Порозумітись із місцевими мешканцями можна без проблем російською мовою. Хоча пізніше виявилося, що латиська та литовська молодь, з якою нам доводилось спілкуватись, дуже слабко володіє російською.
У неділю, в ризькому Кафедральному Соборі св.Якова, урочисту Святу Літургію відправив з нагоди нашого приїзду кардинал Яніс Пуятс, якому ми мали нагоду співслужити.
Обов’язковими були для нас відвідини святого місця Матері Божої Аглонської. Там ми разом з однокурсниками-латишами та священиками прилеглих парафій Аглони, Краслави та Дауґавпілсу (латвійські міста – прим.ред.) відслужили урочисту Святу Месу.
Поверталися до України ми Білоруссю, і зявилася нагода відвідати Будслав. Тут, на відстані 120 км від столиці Білорусі – Мінська – є розташований Санктуарій Матері Божої Будславської, який перебуває під опікою Провінції св.Михаїла Архангела в Україні Братів Менших Францисканців (бернардинів).
Закінчили ми свою подорож у Києві, вдячні Богу за дар священства, відспівавши урочистий гімн "Тебе Бога Славимо". Я від щирого серця дякую своїм друзям, братам, однокурсникам, з якими відбув цю подорож-паломництво, завдяки якій прекрасні спогади з минулого, гадаю, багато в чому допоможуть у майбутньому…
Усіх братів священиків, які переживають більш чи менш значущі дати свого нелегкого, але вірного служіння Богу та Церкві, вітаю від щирого серця.

Отець Франциск Петро БОТВІНА OFM

ФОТО:

Панорама Риги (фото з сайту: http://info.wiara.pl)

Немає коментарів:

Дописати коментар