Деякі міста випромінюють тепло, спокій, світло. Приваблює не
яскраве сяйво неонових вогнів, реклам і суєта суєт, а саме врівноважене світло
і, якщо хочете, мудрість. У мене такі міста асоціюються із Півднем, де ніхто
нікуди не спішить, не метушиться, де віє вічністю, де усвідомлюєш різницю між
скороминущим і вічним. Місто на честь Мудрості… Що можна ще додати?
Було би надгіперболою сказати, що в Софії все дихає історією
– це живе місто, яке зовсім не претендує на статус міста-музею. Заснована у XVII ст. до Р.Х. фракійським племенем сердів, Софія,
у ті часи Сердика, пам'ятає розквіт і занепад Римської імперії, давнє
Болгарське царство і входження до Візантійської держави, турків-османів і
росіян-визволителів, ІІ світову війну і часи соціалізму. Європейський Союз –
сучасна частина шляху древньої Софії, і куди він приведе – то покаже час.
Мені Софія чимось нагадує Київ – і не лише тим, що в нас, як
і в них, є візантійський храм св.Софії з древніми фресками і Орантою, і не
тому, що в Софії, як і в Києві, є знаки всіх попередніх епох, але немає
цілісності ансамблю, – а радше тим, що в Софії, як і в Києві, при зовнішньо
задекларованій православності (що цілком природно, і ніхто не сумнівається в
приналежності Софії до візантійської традиції) маємо мирне співіснування і
православних, і католиків, і мусульман, попри різноманітне минуле…
До речі, у
Болгарії є Болгарська Греко-Католицька Церква з екзархатом у Софії.
Греко-католики в Болгарії з’явилися порівняно нещодавно – 1861 року, у
результаті боротьби болгарських патріотів за незалежність від тотального
контролю Константинополя. 8 квітня 1861 р. папа Пій ІХ проголосив архімандрита
Йосифа Сокольського єпископом і призначив главою Греко-Католицької Церкви
Болгарії. Потім єпископ мав майже детективне життя і за загадкових обставин
опинився в Києві, у Києво-Печерській лаврі, але це вже інша історія…
Нині серед болгар є 15 тис. греко-католиків: у Болгарії 7 тис.,
а решта розпорошені по світу – Македонія, Греція, Туреччина, дуже маленькі
спільноти – в США і деяких країнах Західної Європи.
Болгарська кухня, як і болгарська історія, увібрала в себе
різні впливи, тепло і сонце Півдня. Сьогодні пропонуємо типово болгарську
страву. Це баніца, яка вимагає часу, доброго настрою і любові.
Тетяна ДЗЯДЕВИЧ
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар