СВЯЩЕНИК, СВЯЩЕНСТВО ТА ПОКЛИКАННЯ

Вчення блаженного Йоана Павла ІІ про служіння священиків

Мабуть, не дуже помилюся, якщо скажу, що про папу Йоана Павла ІІ чули всі католики. Декому пощастило бачити його особисто. Та насправді лише нечисленні читали його твори, послання, енцикліки. Часто спілкуючись зі священиками, певної миті я почала вважати, буцімто все про них знаю. Проте, прочитавши послання Йоана Павла ІІ Pastores dabo vobis, зрозуміла: я нічого не знала про священиків, а надто про свою відповідальність за покликання.

Pastores dabo vobis – це апостольське повчання за результатами роботи Синоду єпископів, який відбувся 1990 р. Продовжуючи та розвиваючи вчення ІІ Ватиканського Собору про пресвітерський чин і формацію пресвітерів, цей Синод особливо зосередився на зростанні покликань до священства, на проблемі формації кандидатів до священицьких свячень та постійній формації пресвітерів, а також на тому, що є необхідним, аби дієво та ефективно підтримувати служіння й духовне життя священиків.

Блаженний Йоан Павло ІІ реалістично дивився на світ. Спокійно, розсудливо та з батьківською ревністю він окреслив ті негативні явища, які "здійснюють вплив на життя та служіння священиків, наприклад: релігійне неуцтво, поширене серед віруючих; убогі плоди катехизації, знівельовані численними та агресивними атаками засобів масової інформації; недовіра, а подекуди нетерпимість до ієрархічного вчення Церкви; зведення всього багатства євангельської проповіді до поняття вузького та одностороннього, що робить свідчення віри основою забобонів і провадить до релігійності без Бога, відчужуючи людину від самої себе".

Характеризуючи спосіб мислення сучасної молоді, папа влучно помітив, що частіше за все молодь або відкрито відмовляється від Бога, або провадить таке життя й приймає такі рішення, наче Бога немає. Така позиція є наслідком неправильного розуміння свободи та життя тільки задля себе. "Через це реалізація і навіть розуміння покликання до священства стають дедалі важчими", – пише папа. І роз’яснює: "Адже покликання – це розуміння сенсу життя як вільного та відповідального дарування самого себе іншим людям, Євангелію та Царству Божому на шляху священства".

Втрата глибокого й точного розуміння місії та природи служебного священства свідчить про кризу самосвідомості священика. "Ця криза, – пише папа, – виникла в перші роки після Собору (ІІ Ватиканського. – Прим. авт.). І була викликана неправильним, а подекуди навмисно необ’єктивним тлумаченням учення Собору". Тому постала необхідність знову нагадати про природу й місію служебного священства, які ІІ Ватиканській Собор відкрив людям нашого часу. Посилаючись на Декрет Собору Presbyterorum Ordinis, Йоан Павло ІІ зазначає, що Собор передусім ствердив "загальне" покликання до святості всіх вірних, яке бере свій початок у хрещенні. Однак "священики покликані не лише як охрещені, а й також специфічним чином – саме як священики, тобто в новій якості та відповідних формах, які беруть початок у таїнстві Священства". Вони вже є "живим знаряддям" Христа, і в цьому розумінні, як свідомі, вільні та відповідальні особистості, є глибоко вірними виконанню свого служіння. "Через покладення рук, яким передається дар Святого Духа, ці люди були покликанні, і їм дана можливість продовжувати це служіння: примирювати, пасти Божу отару та навчати". Це означає, що священики покликані продовжити присутність Христа – єдиного й найвищого Пастиря, наслідуючи Його життя і являючи Його посеред ввіреної їм пастви.

Аби конкретна особа могла розпізнати в собі покликання до служіння священика, уся Церква має чувати і створювати умови, щоб голос Бога був почутий. "Благодать і відповідальність за покликання лежить на всіх членах Церкви без винятку", – однозначно стверджує папа. Починаючи від сім’ї, справжньої домашньої Церкви, усі вірні конкретної парафії, спільноти, сам священик, урешті єпископ – кожний, відповідно до свого уряду, молитвою, Літургією та прикладом особистого життя сприяють покликанню. Це великий обов’язок і велика відповідальність.

Насамкінець хочу сказати, що послання Pastores dabo vobis, а також інші численні документи Церкви, адресовані не тільки духовенству. У них Церква через документи соборів, синодів та пап завжди зверталася до всіх вірних. Тож варто частіше сягати по скарби католицького віровчення, щоби краще розуміти, чого всіх нас навчає Свята Церква.

Вікторія СЕМЕНОВА

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/