Годі й казати про те,
як сильно впливають стереотипи на нашу свідомість. Ми з ними стикаємося щодня,
часом вони полегшують життя, а часом – навпаки. Вони є, вони будуть. Хоча не
знаю як ви, а я більше радію, коли стереотипи спростовуються, а не
підтверджуються. І ось, готуючись писати матеріал про ще одне обличчя Собору,
подумала: "Кардинал Юліус Август Дофнер – німець; був архієпископом Мюнхена;
напевно, теж один із когорти консерваторів, про яких писала раніше".
Зрештою, я мала всі підстави так думати, бо Німеччина навіть
не намагається спростувати свій добропорядний і консервативний імідж, радше
навпаки. А Баварія у внутрішньому німецькому обігові просто славиться своєю
традиційністю. Власне, як і наш "КВ", який послідовно обстоює
принципи зваженого консерватизму. Тут навіть не знаю, на якому слові наголос
робити, бо для нас важливі і перший, і другий чинники. Так, як він був важливий
і для сьогоднішнього героя – кардинала Юліуса Августа Дофнера, який увійшов в
історію ІІ Ватиканського Собору як реформатор, хоча стояв на позиціях того
самого зваженого консерватизму й не боявся подивитися у вічі правді.
Думаю, що під час ІІ Ватиканського Собору, крім літургійних
питань, найбільш дискусійними і контроверсійними були питання, пов’язані з
екуменізмом, міжрелігійним діалогом, а також питання біоетики, контрацепції,
взаємин людини (католика) і світу у світлі тогочасних (актуальних і зараз)
викликів. Саме в дискусіях навколо питань екуменізму та взаємин людини зі своєю
людською природою і відзначався кардинал Дофнер, вміючи знайти золоту середину,
шляхи узгодження складних проблем. Отця Юліуса Дофнера важко назвати людиною
компромісу, але історичні потрясіння, що їх він пережив разом зі своєю
батьківщиною, і уроки, які німці мали винести з наслідків Другої світової війни,
думаю, сприяли тому, що саме німецька делегація мала сміливість починати чи не
найскладніші дискусії.
Юліус Август Дофнер народився 26 серпня 1913 р. у
багатодітній і побожній родині. Про побожність родини свідчить хоча б той факт,
що малий Юліус прийняв Таїнство Хрещення вже через два дні після народження –
28 серпня. Від самого початку його освіта відбувалася в лоні Церкви. Спочатку була
гімназія, якою в Мюннері опікувалися августинці (1924-1925 рр.), пізніше –
семінарія у Вюрцбургу (1925-1933 рр.), а потім – папський німецько-угорський
колегіум у Римі (1933-1941 рр.). 29 жовтня 1939 р. він був висвячений на священика.
У рідній Німеччині силу набирала коричнева чума, а Юліус Дофнер у Римі писав
дисертацію, присвячену теології Джона Ньюмена, розмірковував над взаємодією
ідеології та теології. Після захисту дисертації й аж до 1944 р. був капеланом у
Гросвальді.
Єпископську митру він отримав 1948 р. з рук папи Пія ХІІ і
став на чолі дієцезії в майже рідному Вюрцбургу. Тоді йому було 35 років і він
був наймолодшим єпископом. 15 січня 1957 р. він став єпископом Берліна й
увійшов до Колегії кардиналів, знову ж таки ставши наймолодшим пурпуроносцем
Святої Римської Церкви. Від 3 липня 1961 р. він уже був архієпископом Мюнхена і
Фрайзінга. Брав активну участь у діяльності ІІ Ватиканського Собору й обіймав
місце в Президії. Разом із кардиналом Раулем Сільвою Генрікезом 8 грудня 1965
р. допомагав кардиналу Леону-Атьєну Дювалю зі заключною промовою на закриття
Собору. Брав участь у конклаві 1963 р., коли був обраний папа Павло VI. Від
1965 р. по 1976 р. кардинал Юліус Дофнер очолював німецьку конференцію
єпископів і був голосом Католицької Церкви в Німеччині. Він помер у Мюнхені у
віці 62 років – дуже часто він у всьому був наймолодший, але наймолодшим папою
так і не судилося стати.
62 роки – можна сказати, середина свідомого дорослого життя,
а зроблено було багато. Напевно, часто – як наймолодший – кардинал Юліус умів
знайти спосіб говорити на складні теми з різною аудиторією, міг знайти сучасну
форму для традиційного змісту. Яскравий представник німецької католицької
традиції, він разом із Церквою пережив найстрашніші випробування, які випали
німецькому народові й Церкві в Німеччині ХХ ст. Смирення навчило його толерантності
й позбавило зверхності. Певно це й стало ключем до того, що його традиційність ніколи
не можна було назвати заскорузлою.
Тетяна ДЗЯДЕВИЧ
ФОТО:
Кардинал Юліус Август Дофнер
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар