Ікона Богоматері
Бердичівської є однією з найбільших католицьких святинь України. У її життєписі
переплелися історії кількох країн і багато людських доль…
У XVI ст. з благословення
папи Пія V було написано декілька копій знаменитого образу Богородиці з
римської базиліки Sancta Maria Maior
(з лат. – Святої Марії
Більшої), відомого як Salus Populi Romani (лат. "порятунок римського
народу"). Одна з копій потрапляє на терени України. Київський воєвода Януш
Тишкевич, син засновника Бердичева, 1630 р. передає реліквію кармелітському
монастирю.
Згідно з
декретом Бенедикта ХІV, ікону коронували 1756 р. Саме тоді народилася
паломницька традиція приходити до Бердичева найближчої до 16 липня (дня
коронації) неділі.
Минули століття. Ікону було втрачено: 1941 р. вона, ймовірно, загинула під
час пожежі. Після десятиліть пошуків у 1990 році отці-кармеліти вирішують, що
має постати нова ікона Матері Божої Бердичівської. Польська художниця Божена
Муха-Совінська використала основу образа, спираючись на римський взірець. Вона
відтворила образ у власній інтерпретації. Збережено загальну композицію ікони: Богородиця-Одигітрія;
руки, як і на старій іконі, складені навхрест; благословляючий жест
Дитяти-Спасителя; Святе Письмо в Його лівій руці. Додано зображення тла з
обличчями крилатих ангелів; "всевидяче Око" – символічне зображення
Всевидячого Божого ока, вписане у трикутник,
символ Трійці; символіку Ордену Босих
Кармелітів.
Богородиця повернулася до
свого санктуарія, щоби знову й знову прихилялися до неї у своїх молитвах.
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар