ВИКЛИК ЦЕРКВІ

Нещодавно Блаженніший Святослав Шевчук, глава і отець найбільшої у світі Східної Католицької Церкви – Української Греко-Католицької, – дав "Католицькому Оглядачу" розлоге інтерв’ю "про деякі фундаментальні питання" з життя як УГКЦ, так і Вселенської Церкви загалом. Зокрема, він торкнувся питань парафіяльного життя, нової євангелізації (і програми "Двір невіруючих"), а також деяких "вузьких" проблем, які, на жаль, мають в нашому суспільстві "широкі" наслідки – зокрема, гомеопатії.

Блаженніший Святослав є одним із наймолодших єпископів в історії, який очолив Східну Католицьку Церкву – на сьогодні йому 42 роки. Можна сказати, що його єпископське покликання "зростало" у Львівській семінарії Святого Духа: адже звідти Папа покликав о. Святослава на єпископську кафедру в Аргентині. І саме як єпископ-помічник єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі він прибув на Синод, де був обраний главою УГКЦ. Широта поглядів молодого архієпископа пояснюється також хорошою освітою. Докторську працю з богословської антропології та основ морального богослов’я він захистив 1999 року в Папському університеті св. Томи Аквінського (Angelicum) у Римі з вищими балами та спеціальною відзнакою, ще будучи звичайним священиком.

Отже, читаючи інтерв’ю Блаженнішого Святослава, ми дізнаємося, що він думає…

…про парафію як пріоритет душпастирської стратегії

Ми не хочемо робити нічого іншого, а тільки справді активно, повноцінно, повнокровно служити нашим людям. Ми цілком свідомо [в документі "Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом"] поставили акцент на парафії, а не на рухові чи якійсь групі людей – молоді, родинах, інтелектуалах, адже саме парафія є місцем зустрічі всіх цих груп: соціальних, вікових… І парафія – основна клітина церковного організму.

На мій погляд, якщо ми будемо щось робити для життя Церкви, а воно не дійде до парафії, не зробить душпастирське служіння якіснішим, не активізує життя власне парафій, то такий план розвитку Церкви буде приречений на невдачу.

…про нову євангелізацію та майбутній Папський синод на цю тему

Ідея опрацювати таку стратегію розвитку Церкви з’явилася в контексті євангелізації. Але водночас ми зрозуміли, що євангелізація – це не одна з багатьох інших ділянок життя Церкви. Усе, що робить Церква, повинно мати євангелізаційну мету.

Бо не можна сказати, що ми працюємо над катехизацією, але не зважаємо на євангелізацію; не можна сказати, що ми вишколюємо духовенство і монашество, але не ставимо собі за мету євангелізацію в усьому, що робимо. Тобто євангелізація – проголошення Христового Євангелія, Доброї Новини – це те, що Церква робить в усій своїй діяльності: навчальній, богослужбовій, освячувальній чи навіть адміністративній. І саме праця над тим, як за сучасних обставин життя нашої Церкви ефективно євангелізувати, ефективно душпастирювати, вилилась у працю над стратегією, бо єпископи намагалися побачити нашу Церкву в перспективі десятиліть. Цей душпастирський план за своєю суттю від початку був євангелізаційний.

Сьогодні Католицька Церква в Західній Європі дуже широко використовує такий метод євангелізації, що його започаткувала Папська рада у справах культури під назвою Cortile dei gentili. Українською мовою це "Двір язичників" чи ліпше "Двір невіруючих". Ця програма дала значні результати у Франції, Німеччині та інших країнах. Тому в цьому списку було питання: "Які у вас результати за програмою Cortile dei gentili?" А в нас, в Україні, такого ще не було. І це прямий виклик Церкві – вийти до діалогу з невіруючими людьми в нашій країні. Тому таке запитання змусило нас до певної міри навіть вийти поза межі, які охоплюють наших віруючих людей, і поглянути на тих, кого, можливо, ще не охопила євангелізація, і шукати способу та методів розмови з ними.

Секретар Папського синоду, отримуючи відповіді на питання, приготував попередній документ, який називається Instrumentum laboris. […] Перший розділ цього документа пояснює, що таке нова євангелізація, і чітко пропонує ствердити на загальноцерковному рівні, що мета нової євангелізації – допомогти сучасній людині пережити особисту живу зустріч з Ісусом Христом. […]

…про те, чим цікавиться Папа

Цього року я мав нагоду бути на особистій аудієнції у Святішого Отця, де хотів підсумувати перший рік свого служіння як новообраний глава Церкви. Я розповів про наш план, у якому ми ставимо акцент саме на парафії, і це Папі дуже сподобалося.

Бенедикт XVI сказав, що ми таким чином пропонуємо, з одного боку, дуже традиційний підхід до розуміння євангелізаційної місії Церкви, а з іншого боку – дуже сучасний, навіть постмодерний, оскільки звертаємо увагу на персональний, особистий духовний досвід кожного віруючого, який має бути живим членом тієї чи іншої парафіяльної спільноти.

…про інформаційну стратегію Церкви

…Якщо Церква не присутня в інформаційному просторі, то, згідно з правилами життя сучасного суспільства, вона зникає із суспільної присутності як така. Навіть більше, я тепер починаю значно частіше зауважувати, що не лише наші вірні, а й наше духовенство отримує інформацію про свою власну Церкву, про її життя, навіть про її вчення саме з джерел масової інформації, а не церковної. Отже, питання поінформованості чи недопоінформованості, а отже, пошуків кращого контакту зі своїми віруючими – це те, що сьогодні є в центрі особливої уваги Церкви.

…Коли ж говорити про інформаційну стратегію нашої Церкви, то [...] зараз ми вивчаємо нашу аудиторію. До речі, чи не вперше той етап вивчення показав, що ми часом маємо набагато більшу аудиторію поза межами наших спільнот, аніж усередині Церкви. І тому наші фахівці говорять про внутрішню і зовнішню аудиторію нашої Церкви, а це нас зобов’язує навіть певні слова підбирати для зовнішньої аудиторії, які, можливо, були би дуже звичними для тих, хто належить до аудиторії внутрішньої.

…про переклад Святого Письма

Зараз маємо офіційний, найбільш уживаний переклад, який використовували навіть коли писали Катехизм нашої Церкви, – це переклад Хоменка. Можна дискутувати щодо його досконалості, але це переклад, здійснений нашим католицьким українським священиком, його прийняло Українське Біблійне Товариство, бо він справді виконаний з оригіналів, а тому його використовують усі конфесії в Україні, зокрема протестанти. То це, я би так сказав, спільний знаменник, який ми сьогодні маємо. Безперечно, цього перекладу, відповідно до потреб чи можливостей українського слова, уже замало.

Отож ми дякуємо Богові за отця Хоменка, за його працю. Ми пишаємося, що цей переклад оцінило Українське Біблійне Товариство, і ним користуються не лише греко-католики, а й усі конфесії в Україні, – але ми дивимося вперед і, думаю, будемо рухатися до щораз досконалішого і ближчого до оригіналу способу передачі Божого Слова.

…про релігійну неграмотність

Сьогодні в нашій Церкві рівень релігійної неосвіченості дуже високий, багато осіб, які вважають себе вірними саме УГКЦ, не розуміють чи не знають достатньо добре віровчення цієї Церкви.

Згідно з останніми дослідженнями, бачимо, що сьогодні багато людей вважають, що віра – це релігійне почуття, а ми знаємо з учення Церкви, що віра – це чеснота. І віра завжди має раціональний елемент. Святий Августин казав: "Я розумію для того, щоб вірити, і вірю, щоб розуміти". Апостол наказує кожному з нас, щоб ми були готові у кожний момент представити рації нашої з вами віри і надії. Це справді одне з нелегких завдань нашої Церкви.

…Найперше, одразу, коли Церква вийшла з підпілля, ми намагалися налагодити відповідну мережу катехитичного виховання. Щоби кожна наша спільнота, кожна парафія перетворилася на середовище навчання віри. […] Сьогодні, відповідно до рішень Синоду нашої Церкви, коли у якійсь парафії немає катехитичної школи, то душпастирська діяльність такого пароха кваліфікується як незадовільна. Хоч би той парох збудував церкву з золотими верхівками.

Тут ще треба наголосити, що дуже часто існує хибне уявлення про катехизацію. Більшість наших людей гадають, ніби катехизація – це щось, що стосується лише дітей, яких ми готуємо тільки до прийняття Святих Тайн, Першої Сповіді та урочистого Святого Причастя.

Отож, користуючись, можливо, навіть цим інтерв’ю, хочу сказати: "Ні!" Кожен християнин повинен зростати в пізнанні глибин правди своєї віри протягом усього свого життя.

…про гомеопатію

…Щодо гомеопатії як такої, то часто під тим словом розуміють дуже різні речі. Хтось називає гомеопатією так звані народні методи лікування, а хтось бачить, що гомеопатія – це використання методів, які були винайдені саме проти християнської віри. Але про це мало хто знає. З одного боку, гомеопатію часом пропагують як щось, що може бути альтернативою до традиційної медицини, і часом наші лікарі кажуть: "А, ці ліки на травах" (сміється). Тобто існує дуже багато фальшивих понять на цю тему. Але насправді йдеться не про якісь традиційні методи лікування або нетрадиційні, а про справжній окультизм. І в такому випадку потрібно чітко сказати: усілякий окультизм є гріхом. І тут потрібно бути в послусі Вчительському Уряду Церкви.

…про мирян

Часто наші люди бояться брати ініціативу. А деколи наші отці бояться давати комусь ініціативу. Так само ми в минулому мали справді непростий період розрізнення: кому можна довіряти, а кому не можна. […] У самих мирян довіра одне до одного значно менша, але ми це бачимо як певне завдання. Неможливо говорити про живу парафію, якщо там єдиним лідером буде священик. Сьогодні священики скаржаться, що наш народ пасивний, тому зорганізувати якусь акцію на парафії стає щораз важче. І розчарування, небажання бути активними має тенденцію до зростання. А ми собі не уявляємо живої, діючої парафії без живого, активного мирянства. Якраз тому цей рік у нашій Церкві проголошений Роком Мирянина. […] Наша Церква вижила в підпіллі завдяки живим, активним, безстрашним мирянам, які були готові за неї, навіть за священика віддати своє життя. Тому ми цей досвід хочемо підсумувати й активізувати наше мирянство, запрошуючи його до активної участі в житті Церкви.

о. Орест Дмитро ВІЛЬЧИНСЬКИЙ,

"Католицький Оглядач", 23 серпня 2012 р.

ФОТО:

Блаженніший Святослав Шевчук, Глава і Отець УГКЦ

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/