МОЛИТВА ЯК ПОКЛИКАННЯ

Напередодні Року Віри єпископи закликали відроджувати Святий Розарій. Чому він такий актуальний? Яка його роль у житті Церкви? Про все це розповідає отець-домініканець Сворад ДУДА, єпископський вікарій Мукачівської дієцезії та координатор Руху Живого Розарію в Україні.

Розарій завжди актуальний у нашому житті. Це проста, традиційна молитва-роздум нашої Церкви. Сама Мати Божа просить молитися на розарії, який Вона дуже любить.

Загалом отці-домініканці опікуються Рухом Живого Розарію в усьому світі. Рух існує 400 років. І ми, власне, тільки відновлюємо те, що заведено від давніх часів. Зустрічаємося часто з людьми на парафіях, які вже віддавна моляться на розарії. Суть нашої діяльності – відновлення організованого Руху.

Рух Живого Розарію: молитва як ключ до чудес

Нещодавно ми з молитовною групою, яка складається з кількох осіб, навіть їздили в Росію. Використали добру нагоду під час зустрічі терціаріїв (світських домініканців), що відбувалася під Москвою. За заступництвом Пресвятої Діви Марії ми зробили "дві акції в одній": узяли участь у реколекціях, а потім зробили місію Живого Розарію в Москві та Санкт-Петербурзі. Там уже існували молитовні спільноти, які ми укріпили духовною відновою.

Загалом за роки незалежності України в католицьких парафіях налічується вже близько восьми тисяч членів Руху Живого Розарію. Це, звісно, не так багато, як би хотілося… Але для нас важлива кожна "роза", кожен учасник Руху, який прагне зростати у вірі та молитві. Є приклади зцілення завдяки молитві Святого Розарію. Коли ми проводимо реколекційні віднови Святого Розарію в Україні, то особливо під час нічних чувань існує практика роботи в групах, де люди діляться свідченнями: як Святий Розарій допомагає в житті, в апостольстві, де Господь через цю молитву робив чудеса завдяки людській вірі. Наприклад, під час перебудови, коли комунізм уже не був такий агресивний і вірники домагалися повернення своїх церков, я не раз чув саме на цих зустрічах, що завдяки молитві Святого Розарію храми повертали вірним. Крім того, були і випадки зцілень, багато духовних чудес і навернень.

Молитва – панацея від страждання?

Люди іноді можуть думати, що оскільки вони моляться Святим Розарієм чи іншими молитвами, то це гарантує захист від будь-якої хвороби... Але це неправда. Господь Бог сам може, наприклад, допускати фізичну хворобу чи зло. Морального зла Бог не хотітиме, але фізичне – може: наприклад, заради нашого особливого посвячення Йому або як покуту за гріхи – наші особисті або інших людей.

Існує також інша помилкова думка: іноді люди в Церкві вважають, що як хтось хворіє, значить, на ньому якийсь великий гріх. Це твердження радше походить зі Старого Завіту і перетинається з тим, що сучасній людині важко зрозуміти суть власного страждання. Ісус Христос не був грішником, чи не так? Але Він страждав. Тому той, хто не знає, чому страждає, потребує духовної допомоги та нових знань у царині віри – найкраще, щоб на початку йому допоміг духовний отець.

Зараз, коли розпочинається Рік Віри, маємо змогу розтлумачити вірникам Катехизм Католицької Церкви. Особливо в Мукачівській дієцезії ми порекомендували (о. Сворад є єпископським вікарієм. – Прим. "КВ") усім нашим духовним отцям протягом недільних проповідей тлумачити вірним Катехизм Католицької Церкви та Символ віри.

Що молитва дає світові?

Християни випрошують благодать прощення всьому світу. Через руки Марії, а особливо завдяки молитві Святого Розарію, яку Вона дуже любить (про це особливо було сказано під час об’явлень Богородиці у Фатімі), дякуємо Господу Богу, що Він ще не покарав цей грішний світ. Не мусимо йти далеко: свято Матері Божої Святого Розарію постало в ХVI столітті, коли ця молитва врятувала Європу від ісламізму.

Ми часто чуємо, що молитва Святого Розарію діє як малий екзорцизм. Це молитва Діви Марії – через Неї на землю прийшов Спаситель, який переміг смерть і лукавого своєю хресною мукою, смертю та Воскресінням.

Сьогодні є багато гарних прикладів, коли Святий Розарій допомагає людям виходити з-під влади різних впливів та залежностей. Звичайно, цього не може статися без таїнства Покаяння та Примирення (сповіді), а також без Святої Євхаристії.

Розарій – це захист перед злим духом, духовне підбадьорення, молитва про Божий захист.

Різні форми молитви: як знайти себе в Церкві?

Звісно, існують різні види та способи молитви, самим Розарієм усе не обмежується. Наприклад, прославлення є харизматичною молитвою: ми прославляємо Господа, у тому числі – різними мовами, або в харизматичному дусі. Натомість Розарій – це молитва-роздуми. Завдяки тому, що багато разів повторюємо: "Радуйся, Маріє", – скеровуємо свої думки на таємниці нашого відкуплення.

Часто трапляється, що люди, які приходять до Церкви, довго не можуть знайти собі місце. "Де моє місце в Церкві?" – це питання доволі часто можна почути від сучасних мирян. Але світська людина може знайти реалізацію свого покликання в молитовних спільнотах та рухах. Дух Божий приймає кожну людину і підказує, де її конкретне місце в Церкві – потрібно лише відкритися на Його дію.

Церква пропонує багато можливостей для служіння та духовного зростання. Людина має постійно духовно розвиватися, відчувати, що вона є в Церкві. Церква є родиною, духовною домівкою для кожного християнина: передусім я маю почуватися у храмі, як удома. У церковній (парафіяльній) спільноті ми зустрічаємося насамперед на Євхаристії, приймаємо там прощення своїх гріхів. І ці два таїнства – Покаяння і Євхаристія – є фундаментом духовного життя, а потім уже всі ті заходи, які відбуваються в Церкві. Я певен, що кожний може знайти собі місце в Церкві. І навіть у найменшій філіальній парафії Дух Святий кожному підказує, де його місце (питання тільки, чи ми слухаємо), кожного окремо веде. Я думаю, що Католицька Церква має велике духовне багатство, на яке тільки треба відкривати очі, і слухати голос Святого Духа, виконуючи вчинки духовного й тілесного милосердя.

Хочеться сваритися? Моліться!

Коли я кажу, що люди в Церкві є духовною родиною, то пам’ятаю і те, що в духовній родині також бувають конфлікти – не менше, ніж у звичайній… Ми грішні, слабкі люди: лаємося, миримося та йдемо з Божою поміччю далі. Хоч би які конфлікти виникали – особливо на парафіяльному рівні, – у першу чергу варто пам’ятати, що за будь-яких обставин треба любити Церкву. І саме з любов’ю до Церкви – прагнучи добра для своєї спільноти – розв’язувати кожну складну ситуацію, пам’ятаючи при цьому про спільну молитву.

Коли надходить спокуса посваритися, спробуйте залишити все і почати молитися разом: так можна будь-яку проблему скерувати в добре русло. Молитва охолодить емоції, збудить почуття братерства та взаємну любов: потому сварка вже просто не актуальна. Натомість залишається конфліктна ситуація, яку набагато легше розв’язати спільними зусиллями та з почуттям відповідальної любові до своєї спільноти.

Записала Ірина Островська

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/