АРМІЯ СИЛ ДОБРА

Імовірно, Святий Розарій був започаткований мирянами як наслідування Літургії Годин (Бревіарію) – молитви в монаших згромадженнях, під час якої монахи щодня молилися 150-ма псалмами. Світські особи замінили псалми п’ятдесятьма або й навіть ста п’ятдесятьма "Радуйся, Маріє". Так із часом постали цілі молитовні спільноти мирян, об’єднані не лише спільною метою духовного розвитку, а й іншою діяльністю, що сприяла і продовжує сприяти розвитку цілої Церкви.

Ця молитва, принаймні її перша частина, дуже сильно пов’язана зі Святим Письмом і датується – згідно зі стародавніми малюнками в місцях зібрань християн – щонайменше початком ІІ століття. З часом стали використовувати шнурок із вузликами (вервичку), аби рахувати докладне число молитов.

Хоч історичні записи згадують раннє використання "молитовного шнурка" під час читання молитви "Радуйся, Маріє", проте перший спомин про "Псалтир Пресвятої Діви Марії" з’являється 1213 р. з нагоди перемоги над альбігойцями, з чим був міцно пов’язаний новозаснований тоді св. Домініком де Гузманом Орден Проповідників. Від XV століття цю подію об’єднують із розповіддю про те, як Мати Божа переказала Розарій св. Домінікові. Сьогодні Святий Розарій – нарівні з Сумою теології св. Томи Аквінського – вважається одним із найбільших дарів Ордену Проповідників Вселенській Церкві.

Розарій замінив популярну молитовну практику, що складалася з рецитування (читання на одній ноті) 150 псалмів за три прийоми, або ж по 50 за один раз. Замість псалмів, 150 разів читали Молитву Господню ("Отче наш"), яку в Середньовіччі замінило Ангельське привітання ("Радуйся, Маріє"). Форма молитви усталилася наприкінці XVI століття й не змінювалася аж до початку ХХ століття, коли до неї було додано "Фатімську молитву". Розширив розарієву молитву, впровадивши до неї четверту частину – Таємниці світлі, блаженний Йоан Павло ІІ. Він зробив це в опублікованому 16 жовтня 2002 р. (в 24-ту річницю свого понтифікату) Апостольському листі під назвою Rosarium Virginis Mariae. Читання цієї частини залишене як пропозиція, і молитва попередніми трьома частинами Розарію залишається дійсною.

Метою Живого Розарію є молитва і роздуми над таємницями з життя Ісуса і Марії, а також наслідування цих таємниць у щоденному житті за заступництвом Марії і разом із Нею так, аби все наше життя ставало Розарієм. Метою Розарію також є зміцнення віри, лікування моральної недуги, боротьба з сатаною, поширення миру, набування християнських чеснот.

Існує теорія, яка каже: назва "трояндовий сад" походить із Середньовіччя. Відмовляння цієї молитви було порівнюване із даванням (саджанням) Матері Божій троянд. Тому також цю молитву було названо "вінком троянд (роз)", або ж просто Розарієм.

1883 року папа Лев XIII установив в усій Церкві жовтневий розарієвий молебень. За 300 років до цього, 1571 року, папа св. Пій V установив свято Матері Божої "від Розарію" і звелів щороку 7 жовтня святкувати його "в пам’ять про перемогу під Лепанто і на честь Благословенної Діви". Тоді в морській битві під Лепанто (Іспанія) Священна Ліга (коаліція католицьких держав) перемогла турецький флот – це розцінювалося як перемога католицизму над турками-ісламістами, які до того були фактично непереможними. Вояки-католики молилися Святим Розарієм перед битвою, молилися всі – навіть Святіший Отець особливо звертався до Пресвятої Діви в цей час. І чудо сталося.

Живий Розарій завдячує своїм виникненням Поліні Жеріко (1799-1862). Переконана в тому, що добрі вчинки важать небагато, якщо вони не збудовані на молитві, Поліна вигадала "живий розарій" (1825), що було дуже практично й відповідало духові часу. Жеріко заснувала групи, які складалися з 15-ти осіб, кожна з яких щодня відмовляла одну з п’ятнадцяти таємниць Розарію. До свого брата Філеаса, священика, Поліна написала, що то буде "армія сил добра". Незабаром Живий Розарій став дуже популярним в усій Франції, а один із єпископів, здивований релігійним відновленням у своїй дієцезії, написав: "Я приписую це дії Живого Розарію".

Рух розвивався чимдалі більше. За два роки після його виникнення існувало вже 150 груп, і багато єпископів прийняли ідею Живого Розарію у своїх дієцезіях. Папа Лев ХІІ благословив 1827 року цю справу, а Григорій XVI видав документ, яким затвердив діяльність Живого Розарію. Через кілька років після виникнення цього руху тільки в самій Франції до нього належали понад 3 млн. вірних.

Розарієві кола – рози – є молитовними групами. Кожна з них сьогодні складається здебільшого з 20-ти осіб, які щодня спільно відмовляють цілий Розарій. Розу очолює старший (т. зв. зелятор), відповідальний за зміну таємниць, укомплектованість групи, а також за те, щоб ціле коло систематично відмовляло весь Розарій. Кола щодня моляться Розарієм у загальних намірах, найчастіше помісячних, які стосуються цілої Церкви, парафії, місії, дієцезії, або в особистих намірах – за членів рози, за тих, хто просив про молитву, чи за справи, доручені молитвам групи.

Члени Живого Розарію мають особливі обов’язки. Передусім це щодня молитися однією таємницею Розарію. Брати участь у щомісячній зміні таємниць та часто приступати до святих таїнств, а також поширювати вшанування Марії прикладом свого життя й апостольською діяльністю. Існує і ще один серйозний обов’язок: за прикладом св. Домініка відважно ставати на захист віри і Церкви.

Кожний, хто часто молиться Розарієм, помітить, що ця молитва впроваджує мир у життя людини. Роздуми над таємницями Святого Розарію є джерелом незліченних Божих дарів і благословень, а крім того, допомагають нам любити наших ближніх і повніше їм служити.

У нашому житті – особистому, родинному, суспільному – обов’язковою є молитва Розарію, звернена до Матері Божої в наших численних і різноманітних потребах.

Якщо прагнеш допомогти самому собі – довірся Матері. Якщо перебуваєш у важкому становищі, по-людськи безвихідному – довірся Матері. Якщо прагнеш допомогти ближньому – довір його Матері. Посеред щоденних клопотів удома, на роботі, у школі – не забувай про молитву Святого Розарію.

За матеріалами київської парафії св. Миколая (http://www.nicolasparish.org.ua)

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/