Сучасний контекст зі всіма його перетвореннями та викликами
ставить нові запитання, на які Церква має дати відповіді. Саме це окреслює
подальші завдання Церкви в
сучасності, саме над цими питаннями роздумував Бенедикт XVI у кількох промовах
та проповідях у грудні минулого року.
Такі питання не можуть бути простими. Який сенс ми можемо
надати сьогоднішнім дням? Який сенс, зокрема, ми можемо знайти в труднощах і стражданнях? Ці питання проходять
через усю історію, ба навіть через серце кожного покоління і
кожної людської істоти. І людина починає шукати відповіді, перш за все, у власному досвіді, але, на жаль, наш
власний досвід, як зауважує Папа, є тільки "коротким та
швидкоплинним".
Отже, Quaestio Fidei
(лат. "питання віри") залишається пріоритетним пастирським викликом.
Турботу душпастирів про свою паству Єпископ Рима, як і за всіх часів, вважає
головним завданням: "Учні Христові покликані відродити як у собі, так і в
інших тугу за Богом та радість жити і свідчити, починаючи з особистої відповіді
на питання: чому я вірю?"
Дедалі більшому духовному занепаду у Європі Католицька Церква "старого
світу" має протиставити "континентальну місію", щоб
"християнська віра вростала глибше в серця людей і народів Латинської Америки як глибинна підстава
живої зустрічі з Христом" (V
Генеральна конференція єпископів Латинської Америки і Карибського басейну,
Заключний документ, п. 13). Апостольські подорожі перед Великоднем до
Мексики та Куби мають зміцнити переконання, що саме наш час є дорогоцінним
часом для євангелізації.
У вагомій місії нової євангелізації опорою для Церкви може
стати молодь. Саме формація і виховання нового покоління зможе змінити атеїстичне
ставлення певної частини європейського суспільства. У своєму посланні на День миру Папа каже
так: "Треба виховувати молодих людей до справедливості та миру, бо я
переконаний, що їхній ентузіазм та ідеалізм можуть дати світові нову
надію…" Церква звертається до молоді з надією, покладає на неї довіру і
спонукає її прагнути істини: "Особливо молоде покоління, яке найбільше
відчуває безлад, що супроводжує не лише нинішню економічну кризу, а й кризу
ціннісну, має потребу наново спізнати в Ісусі Христі "ключ, центр і кінець
усієї людської історії" (З Конституції ІІ Ватиканського Собору Gaudium et spes, 10).
Невипадково Папа пов’язує формування "нової"
молоді саме з умовами справедливості і миру. Це – засаднича необхідність
гідного людського існування, яке, своєю чергою, дає добре підґрунтя для нової
євангелізації. Мир є завданням, що його слід виконувати – це відзначив Святіший
Отець у посланні з нагоди Дня миру.
Нині, у Рік Віри і річницю II Ватиканського Собору, Папа
разом з усією Церквою надалі аналізує: яких саме змін у Церкві потребуватимуть
нові умови? Яким чином вони відбудуться? Якими є їхні шляхи і мета? Папа
визнає, що до храмів ходить чимдалі менше вірних, вік практикуючих католиків
стає дедалі старшим, скорочуються покликання та росте скептицизм і брак віри.
Причина, на думку Понтифіка, полягає у кризі віри, яка повинна повернути свою
життєздатність, стати глибоким досвідом і реальною силою завдяки зустрічі з
Ісусом Христом. Без цього всі інші реформи в Церкві лишатимуться недієвими.
Отже, Церква за наших часів, як і понад 2000 років тому,
ставить фундаментом християнської віри зустріч з особою Воскреслого Ісуса
Христа, визнання, що віра є даром, який треба наново відкривати та засвідчувати.
Церковною місією нашого часу, виходячи з висловлювань Папи, є розуміння того,
як проголошувати Добру Звістку, як бути християнами в новому і живому
образі."Бог є Спасителем, ми – лише ті, хто перебуває в небезпеці. Він –
лікар, ми – хворі".
Це довірливе ставлення до Бога є першим кроком до порятунку,
до виходу з лабіринту, у якому ми замикаємося через нашу гордість.
Невипадково Церква має на меті спричинитися до навернення до
Господа Ісуса, щоб усі вірні були Його гідними й радісними свідками. Бо тільки
Ісус Христос є "остаточною відповіддю на питання про
сенс життя і фундаментальні питання сьогодення…" (Апостольське повчання
"Церква в Америці", лат. Ecclesia
in America, п. 10).
Тетяна СКВОРЦОВА
Цит. за: проповідь,
виголошена у день 200-ліття незалежності Латинської Америки та Карибів, 12
грудня 2011 р.; проповідь на вечірній подячній Службі 31 грудня 2011 р.;
послання Святішого Отця Бенедикта XVI на XLV Всесвітній день миру 1 січня 2012
р.; Різдвяне звернення Папи Римського Бенедикта XVI до Римської курії.
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар