СВІТЛО-ЖИТТЯ

Цього року спільнота "Домашня Церква" в Україні (Рух Світло-Життя) святкує 20-річчя діяльності в Україні. Як виникла "Домашня Церква" і сам Рух узагалі, розповідає о.Мирослав Заяц, модератор Руху у Львівській архідієцезії РКЦ.

Отче, розкажіть про виникнення Руху Світло-Життя. Як із реколекцій для міністрантів постав Рух, що охоплює вірних різного віку та стану?

Цей Рух, який також називається oазовим, розпочався на території Катовіцької архідієцезії в Польщі. Початок Руху припадає на 1954 рік, саме тоді відбулася перша Оаза Дітей Божих, яку провів засновник Руху та перший його модератор Слуга Божий о.Франциск Бляхницький (24.03.1921 – 27.02.1987). Основним джерелом нових освітніх ідей о.Франциска була реальність живої віри, що визначала всю динаміку його життя.

Отець Франциск Бляхницький майстерно проаналізував ситуацію, яка була тоді в Церкві, оцінив стан релігії в контексті богослів’я і зробив відповідні до цього дії.

У пастирському служінні, яке звершував, він прагнув забезпечити молодому поколінню безперервне навчання через призму катехуменального служіння й катехизації за заступництвом Пречистої Матері Божої.

Те, що катехизацію о.Франциск розпочинав із ролі Ісусового Хреста, мало для Руху Світло-Життя принципове значення.

Які цілі засновник о.Франциск Бляхницький ставив перед собою, коли формував Рух?

П’ятнадцятиденні реколекції, які назвали оазами і які о.Франциск почав організовувати для дітей, молоді та сімей, а також пізніша праця на парафіях у невеличких групах-спільнотах мали допомогти вірним усвідомити свою відповідальність за Церкву, а також реалізувати пособорне бачення парафії як спільноти.

Часи комуністичного режиму суттєво вплинули на пастирське служіння о.Бляхницького. Мало воно передусім наблизити до людини живу віру, яка могла перемінити життя людей, поневолених тоталітарним устроєм. Священик учив, що справжню свободу, незалежно від обставин, можна знайти лише у Христі та що тільки в Ньому є наше спасіння. І тоді головним завдання Руху стало приводити поневолених, передусім гріхом, до Христа.

Духовність руху "Світло-Життя" характеризується насамперед христоцентричним персоналізмом. Він полягає в переживанні свого життя і християнського покликання як безпосереднього, особистого зв’язку з Ісусом Христом, єдиним Господом і Спасителем.

До цієї єдності може нас привести лише Святий Дух, завдяки Хресту Ісуса і нашому відданню себе у живу жертву на служіння Богові та людям.

Яких основних принципів повинні дотримуватися члени Руху Світло-Життя?

Біблійні істини повинні стати нормою поведінки, а життя має бути підпорядковане відповідно до вимог світла. Перебування в Русі спрямоване на формування "нової людини", тобто особи зрілої, внутрішньо інтегрованої та вільної, яка віддає себе на служіння Богові, як Марія, Пречиста Мати Ісуса Христа.

За взірець для наслідування особа ставить перед собою Непорочну Діву Марію, яка є досконалим прикладом Нової Людини, повністю відданої Христові через Святого Духа.

Особливий акцент у Русі робиться на житті в Святому Дусі, відданні себе Його веденню, а також на активній участі в сакраментальному житті Церкви (таїнствах Церкви), особливо у Євхаристії, яка є вершиною всього, вивченню Святого Письма, щоденній молитві т.зв. Намет Зустрічі з Богом.

З цього постає нова культура: звільнення людини від усього, що принижує її гідність, відмова від алкоголю, тютюну, наркотиків; поширення культури чистоти та скромності, що є виразом пошани до особи як Божої дитини.

Коли особа йде цими етапами, то наступним обов’язково буде етап, коли приходить розуміння агапе – безкорисливої любові, яку Святий Дух розливає в наших серцях, яка є найвищою формою свідчення і реалізації особи. Саме тоді особа обирає служіння, яким вона буде наслідувати Христа в щоденному житті, служачи спільноті Церкви і всім братам, особливо найменшим.

Скільки часу триває формація в Русі?

Формація в Русі є початкова і постійна. Початкова формація є деутерокатехуменальною – це "другий катехуменат" (нове розуміння Таїнства Хрещення). Він поділяється на три головні етапи й полягає в катехизації охрещених із метою нового пізнання тайн віри.

Етап євангелізації полягає в особистій зустрічі з Христом через віру, відданні Ісусові свого життя і належності до невеликої групи людей, які прагнуть зростати у вірі. Період катехуменату (час приготування) має два періоди. Після початкової формації (формація – це щомісячна зустріч зі священиком, відповідальним за Рух) розпочинається формація постійна, яка проходить у спільноті дияконії, тобто людей, які беруть на себе відповідальність за Церкву, виконуючи в ній якесь визначене служіння.

Рух має конкретні засади, які потрібно застосувати в парафіяльній спільноті, щоб зробити її живою та динамічною.

Християнське й еклезіальне (церковне) життя має спиратися на соборне бачення Церкви як Нареченої і Матері. Саме це вбереже катехизацію та душпастирство від небезпеки активізму, який, на думку о.Франциска Бляхницького, зводить апостольську й пастирську діяльність до зовнішньої діяльності організаційного типу, де все вимірюється зовнішніми і статистичними ефектами, що зовсім не відповідає сутності Церкви й християнства.

Діяльність Руху загалом зорієнтована на всіх людей: дітей, молодь та одружених осіб, – тому кожен тут може знайти для себе місце й відповідний час формації.

Діти проходять трирічну формацію – це так звана Оаза Дітей Божих (ОДБ), наступним є перехідний вік – Оаза Нової Дороги (ОНД), що також триває протягом трьох років, і наприкінці – Оаза Нового Життя (ОНЖ), де безпосередньо готуються стати аніматорами Руху Світло-Життя, тобто тими, хто служить.

Як у щоденному житті функціонує спільнота подружніх пар – так звана Домашня Церква?

Подружжя зустрічаються щомісяця в "колі" – 5-7 подружніх пар у присутності священика. Під час таких зустрічей подружжя спільно моляться, діляться своїми досягненнями, поглиблюють свої релігійні знання. А впродовж інших днів подружжя намагаються виконувати свої зобов’язання, що випливають із належності до "Домашньої Церкви". Це читання Святого Письма, щоденна спільна молитва, щомісячний подружній діалог, участь принаймні раз на рік у формаційних реколекціях.

Отче Мирославе, як довго Ви належите до Руху?

До Руху Світло-Життя я належу від 1990 року. Тоді вперше я взяв участь в oазових реколекціях, а пізніше пройшов усю формацію.

Потім я став аніматором, приймаючи Аніматорський Хрест, водночас навчався в семінарії. Пізніше, вже як священик, став модератором Руху, проводячи різні формаційні й тематичні реколекції.

Як сталося, що Ви потрапили до України?

Бог керує нашим життям. Я зголосився служити в Русі Світло-Життя не лише в Польщі, а й за кордоном, віддаючи все в руки Господні.

У 2011 році на Зустрічі молоді у м.Санок (Польща) єпископ Адам Шаль, делегат Конференції Єпископів Польщі в справах Руху Світло-Життя, запропонував мені розпочати формування Руху Світло-Життя у Львівській архідієцезії. Як пізніше я дізнався на одній із Конференцій Єпископів України латинського обряду, наш генеральний модератор (священик, відповідальний за Рух) о.Адам Водарчик представив Рух Світло-Життя, і тоді архієпископ Мечислав Мокшицький попросив відповідального за Рух про священика, який би зумів розвинути вищезгаданий Рух у Львівській архідієцезії.

Які Ваші враження від функціонування Руху Світло-Життя саме в Україні, що вже вдалося зробити, і які, на Вашу думку, основні проблеми, з якими люди приходять у Рух?

Мої перші враження від служіння в Україні позитивні, але тут основною проблемою є різні погляди на віру. Сьогодні в Україні видно досить великі протиріччя: є дуже багаті люди, які не знають, що їм робити з самими собою, а також дуже бідні, які шукають допомоги, але не завжди знаходять її у відповідних місцях (секти). Чимало молоді після закінчення школи виїжджає за кордон, бажаючи вчитися, заробляти додаткові гроші, а віра не відповідає їхньому розумінню світу. Тобто проблем, над якими треба серйозно працювати, чимало.

За півроку пошуків, проповідей, заохочень, індивідуальних бесід вдалося розпочати формування аніматорів Руху Світло-Життя. Це 36 осіб, які готові стати на дорогу Руху і на ній формуватися. Час покаже, що буде далі, але я вірю, що Слуга Божий о.Франциск Бляхницький супроводжуватиме нас на цьому шляху.

Коли я вперше приїхав до семінарії в Брюховичах, що за Львовом, на мене чекав приємний сюрприз: дарохранительниця у головній каплиці семінарії була у вигляді "фоски" (вона є символом Руху Світло-Життя), у яку вписаний знак хреста і слова ΦΩΣ ΖΩΗ (вимовляється "фос – дзоє") – грецькою мовою "Світло" – "Життя", що перетинаються в літері Ω ("омега"), яка є символом Святого Духа (як Того, Хто є усім в усьому). Одним словом, перш ніж я почав організовувати оазу у Львівській архідієцезії, її символ вже тут був.

Упевнений, що Бог уже зробив те, що повинен був зробити: Він знайшов людину, місце та молодих осіб, які вже ступили на дорогу Руху, а решта залежить від допомоги священиків та від того, чи інші особи захочуть вибрати такий шлях формації та служіння.

Розмовляла Наталя ГАДЬО, "Католицький Оглядач"

ФОТО:

Емблема Руху Світло Життя

Засновник руху, Слуга Божий о.Франциск Бляхницький

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/