ДОРОГА ДО НЕБА

Наша нова мандрівка веде нас до мальовничої місцевості за 40 км від Ліона. Ця місцина – власне кажучи, село Арс-сюр-Форман, – коротко зветься "Арс". Певно, тільки найближчі сусіди знали б її, якби 1818 року настоятелем парафії св. Сикста в Арсі не став отець Жан-Марі Віанней (1786–1859).

Коли о. Жан-Марі з’явився в цьому селі, там мешкало заледве триста осіб. Новий настоятель спершу з труднощами відшукав парафію, а потім… шукав своїх парафіян. Дослівно. Бо небагато їх тоді приходило до церкви.

Святому настоятелеві важливо було зібрати вірних: усім своїм парафіянам він прагнув показати дорогу до неба. Лише це бралося до уваги. Для св. Йоана Марії Віаннея справа була цілком проста. У житті важливе лише те, що провадить до неба. Усе інше – як він казав в одній зі своїх роззброювально-простих проповідей – це втрата часу.

Існує історія, пов’язана з приходом молодого священика Жана-Марі в цю місцевість, куди єпископ призначив його настоятелем. У густому тумані, майже навпомацки просувалися польовою дорогою дві постаті: священик і бабця. Звіддаля долинали голоси дітей. "Покажіть, як дійти до Арса", – попросив священик одного з хлопчиків. "Отам, туди", – вказав Антуан. "Хлопче, ти показав мені дорогу в Арс, а я тобі покажу дорогу до неба…"

Святий настоятель любив своїх парафіян, але був безжальний до гріха. Він знав, що гріх гірший від тілесної хвороби. Останнього року життя о. Віаннея (1859) до Арса з усієї Франції з’їжджалися люди, понад 80 тисяч осіб, аби в нього висповідатися.

Сьогодні святий, який ніс тут священицьке служіння впродовж 41 року, також в особливий спосіб чуває над паломниками. І хоча нинішній Арс налічує заледве 1 100 уроджених мешканців, однак він переповнений людьми, які постійно прибувають сюди в паломництво. Приходять до базиліки, де в саркофагу спочиває переможний заступник перед Богом – о. Жан-Марі Віанней. Підраховано, що арську базиліку щороку відвідує близько 500 000 прочан як із Франції, так і з-за кордону. Усі вони хочуть на власні очі побачити тіло святого старця, якого чудесним чином не торкнулося посмертне тління.

Нині св. Йоан Марія Віанней є покровителем усіх настоятелів парафій, а з 2010 року – також покровителем священиків.

Маріуш ВОЗНЯК  ОР

* Якби людина знала, як Бог її любить, то вмерла б від щастя.

* Добрий пастир, пастир за Серцем Божим – це найбільший скарб, який лиш добрий Бог може дати парафії, і один із найцінніших дарів Божого милосердя.

* О, який же великий священик! Якби я себе зрозумів, то вмер би… Бог йому підкорюється: він каже два слова, і на його голос Господь сходить із небес і вміщується в малій гостії…

* Залиште парафію на 20 років без священика, і в ній заведуться чудовиська… Священик не є священиком сам для себе, він є ним для вас.

* Причина розпущеності священика в тому, що він не звертає уваги на Святу Месу. О мій Боже, як же треба жаліти священика, який служить її так, ніби виконує щось звичайне!

св. Йоан Марія Віанней

ФОТО:

Базиліка Нотр Дам де ла Гард, де похований "арський пастир"

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/