УВ’ЯЗНЕНИМ ЗА БЛАГОЧЕСТЯ

Лист св.Йоана Золотоустого єпископам, пресвітерам і дияконам, ув’язненим за благочестя. Ймовірно, що був написаний 404 року. Тоді, як і сьогодні, Церква зазнавала переслідувань за істину – і духовенство постійно потребувало батьківської підтримки та напоумлення від свого Патріарха.

Блаженні ви в тюремному ув’язненні, у ланцюгах і кайданах. Блаженні тричі, тисячократно блаженні ви, які збудили у всьому світі ніжне співчуття до себе і зробили своїми прихильниками навіть тих людей, які далеко від вас! Усюди прославляються ваші подвиги, мужність, непохитна воля, напрям думок, далекий від раболіпства. Вас ніщо не зломило: ані судилище, ані кат, ані незліченні тортури, ані тисячократні погрози смертю, ані судді з полум’ям в устах, ані вороги, що скрегочуть зубами і влаштовують усілякі інтриги, ані безсовісні наклепи, ані безсоромні обвинувачення, ані щоденна смерть перед очима. За це всі відкрито покладають на вас вінці і проголошують вашу славу – не тільки друзі, але й навіть вороги і винуватці ваших катувань. Якщо ж деякі і не відкрито, то варто тільки заглянути в їхню совість – у її глибині у них виявиться великий подив перед вами.

Такою є властивість чесноти: їй дивуються навіть ті, які її переслідують. Такою є властивість зла: його зневажають навіть ті, які його чинять. І все це ще тут. А що там, на Небі, яке слово може це виразити? Ваші імена вже вписані у Книгу Життя, і ви зараховані до сонму святих мучеників. Я все це добре знаю не тому, що сходив на Небо, а тому, що довідався з Божественних віщань. Якщо (Йоан), цей плід неплідної, цей громадянин пустелі, який повстав проти беззаконного шлюбу (Ірода Антипи) і не міг відвернути беззаконня, а тільки викривав його, будучи вкинутим за те до в’язниці й обезголовленим, став мучеником і першим з мучеників, то подумайте, яку нагороду отримаєте ви, які повстали проти злочину щодо законів та постанов отців, проти зневаження та порушення прав священства, і стільки потерпіли за правду і за праведне викриття безсоромних наговорів! […]

Так і ви [подібно до Предтечі] сказали: ось наші тіла, їх можна піддати на покарання, муки, катування. Нищ, нівеч їх, якими хочеш муками, однак ми не погоджуємося на неправду і краще готові тисячу разів померти. Правда, ви не обезголовлені, зате ви зазнали набагато більшої жорстокості. Не одне і те ж – скласти голову за коротку мить чи так довго боротися зі стількома скорботами, жахами, погрозами, темницями, засланнями, судилищами, зусиллями катів, безсоромними вустами наклепників, зі стількома осудженнями, ганьбленнями, глузуваннями. Це – набагато вищий вид подвижництва, зарахований до великих подвигів: "Згадайте попередні дні ваші, коли ви, бувши просвічені, витримали великий подвиг страждань" (див. Євр 10, 32). Сам подвиг описаний так: "То самі серед ганьби і скорбот, бувши видовищем для інших, то поділяючи участь інших, які були в такому ж стані" (див. Євр 10, 38).

Якщо навіть ті, які розділяли ганьбу, вже були подвижники, то тим більше ті, які від неї терпіли. Ви не одну, не дві, не три, а багато смертей перенесли, якщо і не тілесно, то в душі. "Радуйтесь і веселіться" (див. Мф 5, 12), – так велів Владика Небесний – не печалитися і не журитися, а веселитися і радіти, коли безчестять ім’я ваше. Якщо ж треба радіти при наклепах, то, коли до наклепів додаються ще побиття, муки, вигострені мечі, в’язниці, окови, заслання, нові заслання, незліченні збіговиська ворогів, – подумай, якою тоді буде нагорода!

Отже, радійте, веселіться, мужайтесь, укріплюйтесь, роздумуйте, скільки інших людей ви підняли на подвиг вашими стражданнями, у скількох підняли дух, скільки утвердили тих, які вагалися. І не тільки тих, які біля вас, але й відсутніх, принісши велику користь не тільки для тих, які могли бачити все, що ви перенесли, але й для тих, які у своїй далечині могли тільки чути про це. Нехай завжди у ваших устах буде це апостольське слово, що "нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас" (Рим 8, 18). Надійтеся, що настане кінець випробовувань і прийде звільнення, і завжди моліться за нас. Хоч ми відділені від вас і чимало часу розлучені, але обіймаємо вас, ніби живучи і перебуваючи разом із вами. Цілуємо кожного з вас у милу главу, з розпростертими руками приймаючи увінчаних борців і сподіваючись навіть звідси через нашу велику любов до вас отримати для себе найбільшу користь. Якщо ж ті, які люблять вас, мають очікувати для себе великої нагороди, то подумайте, які нагороди приготовлені для вас, які просяяли незліченними подвигами.

Підготовлено за виданням: "Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого", т. ІІІ, кн. 2. Видавничий відділ УПЦ КП, К.: 2009. Публікується скорочено, адаптовано для "КВ".

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/