[І.] 1988 року з нагоди
Року Марії шановний блаженний Йоан Павло ІІ написав Апостольського листа Mulieris Dignitatem про важливу роль
жінки в житті Церкви. "Церква складає подяку за всі прояви жіночого “генія”
в ході історії, серед усіх людей і народів; складає подяку за всі харизми, які
Святий Дух уділяє жінкам в історії Божого люду, за всі перемоги, здобуті
завдяки їхній вірі, надії та любові, складає подяку за всі плоди жіночої
святості" (п. 31).
Багато жінок стали
відомими завдяки святості свого життя та цінності вчення також у ту історичну
епоху, яку зазвичай називають середніми віками. Сьогодні я хотів би приділити
увагу одній із них – святій Гільдеґарді з Бінґена, яка жила в Німеччині у ХІІ столітті.
Народившись 1098 р., ймовірно, у
Бермесхаймі, що в долині Рейну неподалік Ельзасу, вона померла 1179 р.
у вельми поважному – попри те, що завжди мала слабке здоров’я – віці
81 року. Гільдеґарда походила з багатодітної шляхетної родини, батьки
присвятили дівчинку служінню Богові від самого її народження. У вісім років її
віддали на виховання до релігійної спільноти (відповідно до Правила св. Бенедикта,
р. 59) із переконанням, що там вона дістане відповідну людську та
християнську формацію. Опікувалася нею богопосвячена вдова на ім’я Уда з Голькґайма,
а згодом – Ютта зі Шпангайма, бенедиктинка з монастиря св. Дисибода. Згодом Гільдеґарда
вступила до маленького закритого жіночого монастиря, що діяв тут згідно зі Статутом
св. Бенедикта. Вона склала обітниці на руки єпископа Отто з Бамберга; а
1136 р., по смерті настоятельки спільноти, матері Ютти, сестри обирають Гільдеґарду
її наступницею. Її служіння відзначалося тонкою культурою та високою духовністю,
вона вирізнялась умінням вирішувати різні аспекти організації життя закритого
монастиря.
За кілька років, зокрема
через те, що більшало молодих жінок, які прагнули вступити до монастиря, Гідьдеґарда
відмовляється від опіки чоловічого монастиря св. Дисибода над її спільнотою та переносить
жіночу обитель до Бінґена, давши новому монастирю ім’я св. Руперта – тут
вона проводить решту свого життя. Її спосіб здійснення влади є взірцем для
кожної спільноти: вона надихала сестер до святого змагання в практиці добрих учинків,
наставниця та її сестри прагнули випереджати одна одну у взаємному служінні та зрілій
пошані.
У часи, коли її
спільнотою духовно опікувався монастир св. Дисибода, Гільдеґарда розповідає про
свої містичні видіння духовному керівникові, монахові Вольмару, та своїй
секретарці сестрі Рікардіс де Страде, з якою вони були дуже близькі. Як це
завжди трапляється в житті справжніх містиків, Гільдеґарда теж прагнула
керівництва мудрих людей, аби розпізнати істинність своїх видінь, щоб вони не
стали плодом самообману та не віддалили її від Бога. Тому вона звернулася до найшанованішої
в тогочасній Церкві особи – святого Бернарда з Клерво. Той заспокоював Гільдеґарду
й додавав їй натхнення. А 1147 р. вона отримала ще одне дуже важливе
схвалення. Папа Євген ІІІ, який очолював Синод у Трірі, прочитав
надиктований Гільдеґардою текст, отриманий через Майнцького архієпископа Генріха.
Папа попросив містичку записати свої видіння та відкрито про це розповісти.
Відтоді духовний авторитет Гільдеґарди так зростав, що сучасники називали її "тевтонською
пророчицею". Це, шановні друзі, є відбитком істинного досвіду Святого
Духа, джерелом кожної харизми: обдарована надприродними дарами людина ніколи не
вихваляється, не хизується ними й понад усе виявляє повну покірність церковній владі.
Кожен дар, що походить від Святого Духа, насправді призначений для навчання в
Церкві. Своєю чергою Церква через своїх пастирів розпізнає їхню автентичність.
[ІІ.] Гільдеґарда
цікавилася медициною та природничими науками, а також музикою, бо була
обдарована відчуттям прекрасного. Вона створила гімни, антифони та пісні,
зібрані під назвою Symphonia Harmoniae
Caelestium Revelationum (Симфонія гармоній
небесних одкровень), що були з радістю співані у її монастирі. Ці твори
дійшли й до наших часів. Для Гільдеґарди все створіння є симфонією Святого
Духа, який є самою Радістю та Святом.
Бенедикт XVI
Ватикан, 1-8 вересня 2010
р.
(Адаптований переклад "КВ")
Далі буде
…
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар