Одним із центрів
Євхаристійного Конгресу став Львів – стародавня столиця трьох католицьких
архієпископств, через що його називали urbs
catholicissima – "найбільш католицьким містом". Так сталося, що
2012 рік був ювілейним для Львівської римо-католицької архієпископської кафедри:
минає 600 років від перенесення її столиці з Галича до Львова.
Святкування 600-ї річниці
розпочалося 1 лютого 2012 р. в кафедральному соборі Львівської митрополії. Того
дня архієпископ Мечислав Мокшицький у своїй проповіді звернув увагу вірян на те,
що Церква не може переступити поріг ювілейного року, не закликаючи своїх синів
очиститися через покуту від помилок, занедбань, невірності та
безвідповідальності. "Треба нам усе це залишити, щоб отримати Боже життя,
щоб вчитися й надалі любити першою любов’ю".
Від імені всієї спільноти
УГКЦ духовенство та вірних Львівської архідієцезії привітав архієпископ
Святослав Шевчук, зазначивши, що перенесення столиці римо-католицьких
архієпископів з Галича до Львова збагатило духовність цього міста, яке з часом
стало центром уряду католицьких митрополитів трьох обрядів – латинського,
візантійського та вірменського. "600 років історії не були легкими для
християн цієї землі та для всіх народів, що її населяли. Однак історія є
вчителькою життя, яка навчає нас разом будувати Царство Боже на землі, будувати
єдність і бути свідками Христа", – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук).
Подорож у часі
Аби правильно зрозуміти
історію Львівської митрополії та уникнути неоднозначних її тлумачень, спробуймо
подивитися на неї очима тих, хто її творив. Може, скористаємося машиною часу? Отже,
швидко потрапляємо в ХІV століття. Декорації: у Європі ще тліють наслідки
нищівного походу хана Батия; особливою пусткою стоїть Галицько-Волинське
князівство. А Вселенська Церква вже триста років потерпає від взаємної анафеми Рима
та Константинополя. Папа Римський перебуває в авіньйонському полоні, а під
іменем єпископа Рима переховується анти-папа, про що застерігав ще святий
Павло, коли казав про "хижих вовків".
Польський король Казимир
ІІІ Великий, який правив у 1333-1370 рр., помазаник Божий на троні сусіднього
польського королівства, був стурбований долею зруйнованих батиєвою навалою
земель, де поруч мешкали русини та поляки. Становище на східних кордонах стало
загрозливим для королівства, і Казимир узяв східні терени під свою опіку. Король
розпочав із повернення на ці землі Вселенської Церкви. Першими він запросив
освічених домініканців, згодом у Галичині з’являються й францисканці. Міста та
села зростають духовно та економічно, багато з них здобуває "магдебурзьке право"
– форму самоврядування, що надає громаді певної незалежності від багатих землевласників,
унормовує діяльність виборних органів управління й регулює ремісничі відносини.
Львів отримує магдебурзьке право 1356 р. Згодом Польщею та Руссю шириться й
інша його назва: urbs monachorum – "місто
монахів", а на гербі Львова пишуть: Semper
fidelis (завжди вірний) – бо серцями керують вірність Христу та Церкві.
Завдяки їхній діяльності Львів став осередком духовного та інтелектуального
життя, що променіло на сотні кілометрів. Львів славився цим на всю Європу. З
часом Львів стає взірцем спільного життя різних конфесій та обрядів: тут
мешкають німці, євреї, вірмени, русини.
Галич та Львів
Першою архієпископською
столицею Галичини стала її стародавня столиця Галич. Однак Львів на ті часи був
більш розвинений та краще укріплений на випадок нападу ворогів. Тому 1412 р.
катедра римо-католицьких архієпископів була перенесена до Львова. 28 серпня
1412 р. Львівська римо-католицька єпархія була піднесена до рангу архієпархії, а
храм Успіння Пресвятої Богородиці у Львові став кафедральним собором. Межі Львівської
митрополії поширилися на Перемишльську, Холмську, Кам’янецьку, Володимирську та
Київську єпархії в Україні та Серецьку єпархію в Молдові. Згодом Львів став також
резиденцією для архієпископських катедр вірменського та візантійського обрядів.
Завдяки мирному співіснуванню трьох католицьких обрядів місто назвали ще й urbs catholicissima – місто в найвищому
ступені католицьке.
Якщо повернемося на свою
сьогоднішню "вежу споглядання", то розуміємо, що немає сенсу в
перетягуванні канату з метою "ділити" Львів, як ото малі діти пісок –
твій чи мій. Блаженний Йоан Павло ІІ під час своєї четвертої подорожі до Польщі
1991 р. сказав: "Те, що поступово розвивалося, стаючи Республікою Народів,
має свій фундамент саме в Львівській митрополії". Цей великий син польського
народу – уже справжній Римський Папа – теж не пошкодував власного часу та сил,
щоб приїхати до віднайденого Божого стада в Україні недавнього 2001 р. та
просити Господа відновити обличчя цієї землі після жахливої руйнації
більшовицьким свавіллям. Віримо, що він заступається за нас у небі, бо бачимо,
що Слово Боже росте та множиться (пор. Діян 12, 24).
Ангеліна ВЄСЛОЦЬКА
ФОТО:
Базиліка Успіння
Пресвятої Богородиці – з XV століття цей храм є резиденцією львівських
архієпископів латинського обряду
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар