РАДІСТЬ НАША ВЕЛИЧЕЗНА

9 червня 2012 р. відбулося повторне освячення Бердичівського санктуарія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Про цю урочисту подію "Католицькому Віснику" розповів настоятель о.Бенедикт Крок OCD.

Отче, з кармелітів, які тепер працюють в нашій країні, Ви приїхали до України найпершим. Якими були тоді Ваші враження від нашого міста та санктуарію.

Враження були досить сумними. Я приїхав до Бердичева 1991 року і вперше побачив наш санктуарій. Звісно, він мав зовсім не такий вигляд, як сьогодні. Зруйновані мури, обдертий храм, вікна забито дошками, заварено двері до верхнього храму. Отці Серафім Тишко OCD та Бернард Міцкевич відправляли Святі Служби на вулиці в дворі перед храмом, і це справляло жахливе враження. Ще в семінарії я вперше почув, що цей храм є найбільшим санктуарієм Східної Європи, і не сподівався, що побачу аж такий його стан. Враження було дуже гнітюче.

Які роботи і ким були проведені за цей час?

Робіт було проведено дуже багато. Добре пам’ятаєте, що храм був занедбаний, дуже вогкий, із багатьма видами грибків. Тому роботи розпочалися від самих підвалин, від самого фундаменту аж до самого верху. Тобто відкопування фундаменту, боротьба з вологою та грибком, зміна покрівлі, перебудова даху, зовнішнє тинькування, а потім усі внутрішні роботи, насамперед із метою врятування стін і відновлення первісного вигляду нашого храму. Відновлення цегляного мурування, внутрішнє тинькування, оздоблення тощо. Від самого початку реставраційними роботами керував отець Тобіаш Зажецький OCD, пізніше естафету від нього прийняв о. Петро Гевельт OCD. Усі роботи проводилися силами парафії під наглядом Київського реставраційного інституту. Також зі своєю допомогою долучилися спеціалісти з Польщі.

Колись бердичівський монастир славився знаменитим органом. Яка музика прикрашатиме Божі Служби у відновленому храмі?

Сподіваюся, що гідний цього місця орган у нас таки буде. Не такий, звичайно, як колись. Велика подяка за це єпископу-ординарію Петру Мальчуку, який звернувся до дієцезії зі своїм листом й оголосив збір пожертв на орган для нашого храму.

Хто ще допомагав вам у відбудові храму?

Я думаю, що багатьом людям слід подякувати за допомогу у відродженні нашого храму. На жаль багатьох із них уже немає в живих – тих, хто чекав тут на кармелітів. Я маю на увазі тих людей, які зверталися до влади різних рівнів із вимогами повернути храм, які допомагали нам при його відкритті 1991 року. Їх усіх неможливо перерахувати. Особливу подяку хочу скласти о.Амброзію Міцкевичу, який за тих важких часів працював тут, правив Святі Служби і збирав людей у каплиці на Загребеллі. Також дякуємо його покійному братові о.Бернарду Міцкевичу та єпископу Яну Пурвінському. Дякуємо їм за зусилля, яких вони доклали до того, що ми тепер можемо тут працювати. Дякуємо багатьом людям (на жаль, не можу їх усіх назвати поіменно) за зусилля і час, які вони віддали, аби цей храм повернувся в руки вірян.

Кожного разу паломники, які приходять до Бердичева, питають, коли буде освячено верхній храм?Нарешті ми цього дочекалися?

Саме так. Повторне освячення, тобто реконсекрація верхнього храму відбудеться 9 червня об 11-й годині. Ми щиро запрошуємо всіх шанувальників ікони Матері Божої Бердичівської, особливо тих, хто приходив до неї протягом усіх років на це велике свято. Цього року наше свято співпадає з днями польської культури в Бердичеві, і я думаю, що на святі будуть також гості з Польщі. Так сталося, що Бердичів є містом різних культур: української, польської та єврейської, - які дружно живуть між собою. Поляки становлять значну частину населення міста, і тому тут відбуваються такі заходи, як дні польської культури. Приємно, що вони цього року будуть пов’язані з нашою величезною радістю – реконсекрацією верхнього храму.

У чому феномен цього місця? Чому, на вашу думку, люди постійно йдуть сюди?

Феномен цього місця полягає в тому, що, як каже історія, Боже Провидіння доручило кармелітам це місце та оригінал ікони Матері Божої, подарований у давнину родиною Тишкевичів, а тепер це вже копія чудотворного образу. Волею провидіння Божого було те, щоб тут, на цьому місці, була така святиня. Тобто це є знак того, що виникнення цього храму було не лише людським бажанням, а насправді Провидінням Божим. Тому люди і йдуть сюди, і ми сподіваємося, що 9 червня на повторному освяченні верхнього храму будуть присутні люди з різних куточків України.

Розмовляла Ірина РОЗВАДОВСЬКА

ФОТО:

Бердичівський монастир.

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/