Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

середа, 23 січня 2013 р.

ГОРА АРАРАТ

"…І сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату" (Бут 8, 4). Сталося це після того, як Ной отримав Боже Одкровення і спорядив ковчег. Рядки з Біблії свідчать, що людство пережило своє друге народження у Вірменії, на горі Арарат. Цим вірменську землю освячено, і, завдяки цьому, Вірменію вважають священною країною, а гору Арарат – священною горою.



Арарат – символ батьківщини для всіх вірмен у різних куточках усього світу. Арарат, ще його у Вірменії називають Масіс, розташований на березі ріки Аракс. Своєю природною красою і таємничим виглядом він із давніх-давен має вплив на вірменську культуру й посідає особливе місце у вірменській міфології. За трагічною іронією долі він опинився на території сучасної Туреччини, але Вірменія ніколи не втрачала духовного зв’язку з горою, яка для вірмен є чимось набагато більшим, ніж просто згаслим вулканом у Вірменському нагір’ї.
Про Арарат написано й зараз пишеться багато пісень та віршів. Його образ увіковічено на символі Вірменії й закарбовано в серці кожного вірмена. Та й кожен, хто хоч раз побачить гору Арарат, ніколи її не забуде. А якщо наважиться на сходження бодай би на один із двох конусів гори (Малий Арарат має 3914 м, а Великий – 5166 м), то це буде справжньою мандрівкою в глибину своєї душі… У давнину сходження на Арарат символізувало наближення до Бога. При тому, що спеціального обладнання для сходження не потрібно, лише бажання, сила волі й наполегливість, на додачу до трекінгових палиць або ж, як у давнину, посоха.
Біблійна гора була й завжди залишиться мовчазним свідком тисячолітньої історії Вірменії. Арарат не дає забути про вірменський геноцид 1915 р. і про те, що тоді Вірменія втратила своїх найкращих дочок і синів. А те, що 1921 р. Арарат був відчужений від Вірменії і переданий Туреччині, назавжди запеклося болем у серцях вірменських людей.
Арарат для вірмен не звичайна гора. Арарат був і назавжди залишиться святинею для вірмен і для тих, хто поважає й цінує все, що написано у Святому Письмі. У Вірменії кажуть: доки є Арарат, доти буде і Вірменія та вірменський народ, розпорошений по всій землі.

Едгар ХОВХАНЯН (Єреван)

ФОТО:

Гора Арарат


"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/


Немає коментарів:

Дописати коментар