Ти капелан – отже, захисник захисників Вітчизни. Бути їхнім захисником – твій обов’язок, і ти також колись у житті можеш прикрити когось собою.
1. Будь гнучким і готовим до
різних викликів.
2. Пам’ятай, що капеланство
відрізняється від парафіяльного душпастирства. Тут вірні, як мігранти: сьогодні
одні, а завтра можуть бути зовсім інші.
3. Будь лаконічним у проповідях.
Говори про конкретні речі.
4. Намагайся зрозуміти світогляд
тих, із ким спілкуєшся. Армія – це трішки "інший" світ.
5. Розумій обставини життя
військовослужбовців та не ображайся, якщо тебе сьогодні ніхто не розуміє.
6. Не бійся ламати в собі стереотипи,
що, мовляв, ти капелан і тому маєш бути в центрі уваги. Тут усе може виглядати
по-іншому: повагу потрібно заслужити, подібно як і все інше у війську.
7. Займайся спортом і пам’ятай,
що зовнішній підтягнутий вигляд – також гарний приклад для наслідування.
8. Час від часу вдягай камуфляж.
Це як сутана або підрясник для душпастиря, він також формує розуміння та
відчуття обставин, до яких ти покликаний.
9. Не тримай дистанції з
військовими. Пам’ятай, що ти душпастир як для генералів, так і для солдат.
В армії всі солдати.
о. Степан Сус,
військовий капелан (м. Львів)
Матеріал вперше опубліковано в "Католицькому Віснику" №6/2014 за 23-30 березня 2014 р. Фото - Fabian Kaźmierczak
Немає коментарів:
Дописати коментар