Розмова в стилі блюз

Авторська колонка Олексія Браславця до "Католицького Вісника" № 2, 2015. Тема номера – "Люби ближнього твого, як себе самого".

Добривечір. Буває, ти питаєш у мене поради – особливо у найважчі хвилини життя. Нас тут небагато – ти, я і Джо Кокер. Останній з нас, на жаль, тільки у запису: він помер кілька тижнів тому, а запис лишився. Ну що ж, здається, ми дійшли до того моменту, коли я і Джо Кокер маємо сказати тобі: поплач. Це дуже доречно зараз, коли майже ніхто тебе не бачить. Cry Me a River – "Виплач мені цілі ріки", – Джо співає цей старий блюз. Мені здається, це найрозумніша й найдоречніша справа зараз: виплакати з себе ці ріки болю.

Чому ти плачеш? "Ти кажеш тепер, що ти самотній, ти плачеш усю цю довгу ніч", – неначе підказує старий блюз. А й правда, чи твоя проблема не в тому, що всі, кого ти вважав ближнім, покинули тебе? Тоді – Cry Me a River.

До речі, чому ти вважаєш, що твій ближній – це лише той, хто має тебе любити й завжди дослухатися до тебе?

...Чи можуть стояти поруч слова "любов", "молитва", "ворог", "Володимир Путін", "ненависть"?

Поточний номер "Католицького Вісника" - "Люби ближнього свого" (№2, 2015) розкриває нам ІІ Заповідь любові як покликання кожного християнина любити не лише того, хто тобі близький, але й вчитися любові до ворога.

Зокрема, у номері містяться нотатки військового капелана та роздуми про те, що таке любов до себе. Чи може любов до ближнього стати ліками для мене? Чи можуть стояти поруч слова "любов", "молитва", "ворог", "Володимир Путін", "ненависть"? Чи взагалі можливо (і як?) любити серед бідності, страху, ворожнечі?

КВ № 1, 2015 - Про заповідь любові та про те, що таке справжня єдність

Перший номер "Католицького Вісника" у цьому році присвячено Першій заповіді любові та Тижню молитов про єдність християн.

Зокрема, у випуску йдеться про стратегію "КВ" на 2015 рік та про те, що таке справжній мир між християнами. В контексті розгляду заповіді любові автори та редактори пробують дати відповіді на питання "Що таке любов?" та зрозуміти, як через ближнього можна виявити любов до Бога. В "Кіноклубі" - фільм "Поводир", а "Вервиця мандрів святими місцями" приведе нас до Флоренції.

Знаки Нового року

2014 рік для "Католицького Вісника" минув під знаком… По-перше, він минув. Незважаючи на труднощі, на ситуацію в країні, на інші обставини. Незважаючи ні на що, "КВ" продовжує місію євангелізації, наближення до читачів Бога та Його вчення. Отож час поглянути на новий рік: що на нас чекає? Які пріоритети ставить редакція і куди ми плануємо прямувати разом із читачами? Таємниці розкриває о. Патрик ОЛІХ OFM, який понад рік очолює "КВ", відтоді як виданням заопікувалися українські францисканці.

Зміни в нашій країні зачепили й редакцію: ми почали активніше висвітлювати соціальні теми, соціальне вчення Католицької Церкви загалом та висловлювання наших єпископів зокрема. Чому так, спитаєте ви?.. Хіба раніше це не було очевидним? А справа ось у чім…

Від звички до безсилля?

Сталося так, що вчення Церкви про життя християн у світі в комуністичний період було відставлене вбік, про нього майже не говорили. Ось так ми і звикли, що Церква не говорить про "цей світ", який визначали як далекий від Бога. А від "звикли" було зроблено крок до "не може": мовляв, Церква не може говорити про соціальні проблеми…

Але чи це так насправді? Якщо віруючі у Христа мають бути душею світу, якщо Церква має говорити, а то й кричати про сумління та Божий закон, – то вона, як вірна Наречена Христа, просто зобов’язана говорити й про це, хоч би як сприймали її слова. Нашим суддею є Христос, а не люди. Тож і цього року соціальні рубрики залишаться одним із наших пріоритетів задля поглиблення суспільної свідомості дітей Католицької Церкви в Україні.

Без цікавості немає руху вперед