Різдвяні історії

                                                  

                                Анонс "КВ" №24/2011

Як Церква бачить сучасний світ? Яка її роль у ньому? Як Церква бачить саму себе? На ці та інші запитання відповість Єпископ Рима Папа Бенедикт XVI у черговому фрагменті інтерв’ю німецькому журналісту Петеру Зеевальду. Читайте на сторінках Opera Selecta.

Про те, як важливо осягнути чистоту і серця, і тіла, свідчитимуть учасники молодіжного руху "Справжня любов чекає" в рубриці Церква в Україні. Про невигадані різдвяні історії, про справжні чудеса в житті звичайних людей читайте в Темі номера. Підготовці до Євхаристійного конгресу присвячено продовження матеріалу "Роздуми про Євхаристію".

Святий Миколай чи Дід Мороз? Кого наші співгромадяни вшановують більше й чому? Читайте в рубриці Соціум. Також у свіжому "КВ" ви, як завжди, знайдете коментарі до недільних читань та літургійні календарі, а рубрика Батьки і діти запропонує вам власноруч виготовити Вифлеємську Зірку.

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!

***

Запитуйте "КВ" у своїх парафіяльних кіосках або шукайте в каталозі в будь-якому відділенні "Укрпошти". Передплатний індекс: 01101. Телефон редакції в Києві: (044) 503 30 22. PDF-передплату (тобто електронну версію) газети можна здійснити, написавши на katol.visnyk@gmail.com 

"КВ" – двотижневик католиків України, до 2008 р. відомий як "Парафіяльна Газета". Кожен часопис – мов маленька енциклопедія, призначена збагатити життя Церкви в Україні та кожного українського католика зокрема. Тут є і свіжі новини з життя Церкви в Україні та світі, і сучасні катехитичні матеріали, і католицький погляд на культуру, суспільство та історію… Батьки і діти також знайдуть в часописі багато цікавого для свого зростання у вірі.

Альтернативна передплата: PDF. Дешевше та точно в термін!

Дорогі читачі та передплатники!

Редакція "Католицького Вісника" відкриває PDF-передплату на 2012 рік.

Її вартість - 100 грн. на рік.

Все, що потрібно зробити, щоб кожні два тижні в суботу отримувати свіжий випуск в PDF-форматі, це написати листа на katol.visnyk@gmail.com - і тоді ми надійшлемо Вам квитанцію і пояснимо, як сплатити гроші найзручнішим для вас способом.

Хочете отримувати газету на електронну пошту? Обирайте PDF!

Шановні передплатники!

Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса» повідомляє, що річну передплату на періодичні видання України подовжено до 22 грудня! А це значить, що у Вас ще є час, щоб передплатити Ваші улюблені видання на наступний рік! Передплатіть зараз, заощадьте Ваші час та кошти!

Здійснити передплату на періодичні видання за каталогами ДП «Преса» можна у будь-якому поштовому відділенні України або скориставшись послугою «Передплата on-line» на корпоративному сайті підприємства - www.presa.ua.

На вас чекають широкий спектр видань, доступні ціни та зручна доставка за вказаною Вами адресою.

Поспішайте – передплата триває до 22 грудня!

ДIТИ – СПАДЩИНА ГОСПОДНЯ

Давним-давно Давид-псалмопівець співав, що "Діти – спадщина Господня, плід утроби – нагорода!" (Пс. 126,3) Це було за тих часів, коли дітей щиро вважали не просто даром від Бога, а Божим благословенням; відсутність дитини була трагедією для родини. Здається, що сьогодні все змінилося, але й досі не зникли люди, які передають життя не згідно зі своїми планами, а згідно з планом Божим…

ХХ сторіччя відкрило епоху демографічної зими. Мати навіть більше трьох дітей – божевілля для звичайних людей. Але ця історія не про "звичайних".

Троє дітей – це багато. А 21?..

1926 рік, Італія. Пара бере шлюб. Нареченому вже сорок, він працює шкільним вчителем. Молода й справді дуже юна – їй всього дев’ятнадцять. Вони ще не знають, що встигнуть зіграти золоте весілля, адже їхній шлюб триватиме аж до смерті одного з них. Всього Бог відведе цьому союзу 52 роки.

Місцем проживання наших героїв, а звати їх Сеттіміо Манеллі та Лічія Гуаландріс, стане Рим. Господь Бог дасть їм 21 дитину, з яких дорослого віку досягнуть лише 13. Пан Сеттімо з часом зі шкільного вчителя стане директором школи, але навіть на директорську зарплату родину, яка дедалі збільшувалася, втримувати було важко.

Добрим другом численної родини був отець Піо – він щиро шанував подружжя за відкритість на дар життя, за свідоме та обґрунтоване християнство. А Манеллі вчилися від св.Піо довіри до Божого Провидіння: коли в домі 13 діток, молитва "Хліб наш насущний дай нам сьогодні…" сприймається більш практично, ніж деінде.

Бог плідності

В той час, коли мати ще ходила за найменшими дітьми, старшого сина Манеллі, Стефано Марію, Бог вже готував до створення власної родини, але іншої – чернечої. Так виникла францисканська чернеча родина Непорочної Діви Марії, спадкоємиця духовного багатства св.Максиміліана Марії Кольбе. Другий син Манеллі, Піо, відчув покликання до подружнього життя. А ось сім з його дев’яти дітей обрали священство або монашество. Ось вам і ілюстрація до теми про покликання: будуть здорові родини, буде й щедрий "врожай" здорових покликань.

Коли стало відомо про беатифікаційний процес багатодітного подружжя, польський публіцист Тома Терліковський (Tomasz P. Terlikowski) цікаво висловився з цього приводу: "У світі, де трійко дітей – це вже багатодітність, а двійко – це максимум можливостей для більшості католиків, обов’язковим є свідчення, що Бог є Богом плідності. (…) Це подружжя показало нам, який вигляд має справжня відкритість на Божу волю, у чому полягає благословення, і як жити в подружжі благословенням плідності". Ось так безапеляційно стверджує пан Терліковський. Бог дає плідність – і подружжя має жити нею, спів-творити разом з Ним цей світ.

Одна історія з життя о.Піо

СПАСИТЕЛЬНА ЄДНІСТЬ

Якось довелося читати кілька праць різних буцімто католицьких богословів про те, що, мовляв, Церква сьогодні є поділена, зранена тощо, і ніби через це вона страждає від проблем та негараздів. Оскільки щонеділі ми сповідуємо віру у "Єдину Вселенську та Апостольську Церкву", мимоволі замислишся: хто, коли і чому вирішив, що Церква є поділена?

Часто у літературі різного типу (між іншим, і серед католицьких авторів) зустрічається твердження, що 1054 року, в момент т.зв. розколу поміж Римом та Константинополем, Церква поділилася на православну та католицьку. Щоб одразу розставити крапки над "і", визначимося: Вселенська й Апостольська Церква була, є і буде ЄДИНОЮ І НЕДІЛИМОЮ хоч до 1054 року, хоч після. Натомість тоді відбувся поділ християнства, який довершився у Середньовіччі. Пізніше прийшов час Реформації та виникнення протестантизму – знову ж таки, це був вже черговий поділ християнства, а не Церкви. Церкву розділити або зруйнувати неможливо: "Ісус сказав до нього: […] Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що на цій скелі збудую мою Церкву, й що пекельні ворота її не подолають" (пор.Мт 16, 17-18).

Один Бог, одна віра, одне хрещення

Коли 2000 року Конгрегація Віровчення видала декларацію Dominus Iesus [Господь Ісус] про єдиність та спасительну вселенськість Ісуса Христа та Церкви, це наробило галасу як у православному, так і в протестантському середовищі. Адже декларація недвозначно стверджувала, що повнота благодаті та істини належить Католицькій Церкві. Таким чином, існує єдина Церква Христова, яка перебуває в Католицькій Церкві, керованій Наступником св.Петра та тими єпископами, які перебувають у євхаристійному сопричасті з ним (пор.Dominus Iesus,16-17).

Католики мають ясно усвідомлювати, що Церква, заснована Христом, і Католицька Церква – це одна й та сама Церква, історично і по суті незмінна. Існує Єдина Церква – і джерело цієї єдності у Єдиному Бозі.