В основі християнства лежить не якась особлива мораль чи висока ідея, а реальна історична Подія – смерть і Воскресіння Ісуса з Назарета. Проживши своє життя у юдейській провінції Римської імперії, у закутку тогочасного цивілізованого світу, підступно схоплений серед ночі політичними й релігійними лідерами свого народу, ганебно розіп’ятий на хресті за мурами святого міста Єрусалима, Він був поспіхом похований у чужому гробі. Кінець? Ні. Лише початок великої перемоги Бога над смертю.
Коли жінки прийшли віддати пошану мертвому тілу Ісуса, то
не знайшли його в гробі. Усе було занадто
по-справжньому: тіло Ісуса зникло. І почалось!.. Спочатку жінки, потім
й інші учні, один за одним, приходили до спільноти апостолів з нечуваною
звісткою про те, що Ісус воскрес і вони бачили Його живого. Повірити в це було неможливо. Але єдиним, що було очевидним
для слухачів і не викликало ані найменших сумнівів, було те, що всі, які
свідчили про Воскресіння, самі були наче
воскреслими. Це були немовби нові люди! Кожен, хто приходив із такою новиною,
уже не міг поводитися по-старому. Зустріч
із Воскреслим цілковито перемінювала їх. У цих людей було щось таке,
чого не було в інших. У них була віра!
