Знаки Нового року

2014 рік для "Католицького Вісника" минув під знаком… По-перше, він минув. Незважаючи на труднощі, на ситуацію в країні, на інші обставини. Незважаючи ні на що, "КВ" продовжує місію євангелізації, наближення до читачів Бога та Його вчення. Отож час поглянути на новий рік: що на нас чекає? Які пріоритети ставить редакція і куди ми плануємо прямувати разом із читачами? Таємниці розкриває о. Патрик ОЛІХ OFM, який понад рік очолює "КВ", відтоді як виданням заопікувалися українські францисканці.

Зміни в нашій країні зачепили й редакцію: ми почали активніше висвітлювати соціальні теми, соціальне вчення Католицької Церкви загалом та висловлювання наших єпископів зокрема. Чому так, спитаєте ви?.. Хіба раніше це не було очевидним? А справа ось у чім…

Від звички до безсилля?

Сталося так, що вчення Церкви про життя християн у світі в комуністичний період було відставлене вбік, про нього майже не говорили. Ось так ми і звикли, що Церква не говорить про "цей світ", який визначали як далекий від Бога. А від "звикли" було зроблено крок до "не може": мовляв, Церква не може говорити про соціальні проблеми…

Але чи це так насправді? Якщо віруючі у Христа мають бути душею світу, якщо Церква має говорити, а то й кричати про сумління та Божий закон, – то вона, як вірна Наречена Христа, просто зобов’язана говорити й про це, хоч би як сприймали її слова. Нашим суддею є Христос, а не люди. Тож і цього року соціальні рубрики залишаться одним із наших пріоритетів задля поглиблення суспільної свідомості дітей Католицької Церкви в Україні.

Без цікавості немає руху вперед

 

…А 2014 рік, тим часом, минув для нас під знаком Десяти Божих заповідей та семи Святих Таїнств. Це основи християнства, тож, здавалося б, навіщо знову про них говорити? Ось вам цікавий приклад. Цими днями рекордна кількість людей в Італії два вечори сиділа перед телевізором, щоби послухати шоу Роберто Беніньї (італ. Roberto Benigni). Цей чоловік – відомий актор, але фільмів комедійного жанру, тобто чогось веселого, хоча й завжди глибокого. Фільм за його участі "Життя прекрасне" чудово ілюструє, як можна правильно й мудро поєднати гумор із розповіддю про безмежну трагедію Голокосту…

Так-от, цей актор-жартівник збирав щовечора понад 9 мільйонів людей, розказуючи їм про Десять заповідей. В Італії, католицькій країні, де теми релігії ніби "приїлися" й не викликають великого зацікавлення. Однак люди дивилися! Так і нам потрібно постійно оновлювати наше розуміння заповідей. Уроків релігії з дитинства не вистачить: ми всі ростемо, змінюємося, потрапляємо в нові ситуації. Тому й наші знання повинні рости з нами. Бо можна з дитинства вирости вгору, часто й вшир, а в голові при цьому залишиться карликова збірка невпорядкованих понять про Бога, заповіді, Церкву і багато чого іншого.

Те саме стосується і Святих Таїнств, особливо тих найчастіших – Таїнства Примирення, тобто Сповіді, Євхаристії та Подружжя. Ці три теми, три номери "Католицького Вісника" про ці Таїнства, викликали найбільше зацікавлення. Одним номером, та навіть і кількома, не вичерпати жодної теми, пов’язаної з Таїнством, бо це – Божа безодня. Сподіваємося, що наші матеріали допомогли читачам відкрити щось нове для себе та поставити нові запитання, на які потрібно шукати відповіді. Це одна з наших цілей: викликати питання, пробудити зацікавлення і бажання дізнатися більше. Без цікавості не вдасться прямувати вперед, чи не так?..

Стратегія-2015: попри все, з Богом

Цим номером ми розпочинаємо новий 2015 рік. Не знаємо, яким він буде і що принесе. Новини останніх днів, особливо економічні, не додають оптимізму. Буквально в ці дні вирішується доля Католицької Церкви в Криму: можливо, стануться серйозні зміни, наслідки яких торкнуться кількох поколінь. Сподіваємося, що це будуть зміни в кращий бік…

Тим часом редакція "Католицького Вісника" пропонує своїм читачам нову спільну мандрівку – до оновлення розуміння Заповідей любові, Блаженств Христа, чеснот і головних гріхів. Ми знову й знову будемо повертатися до одвічних Божих істин, які рятували людей в усі часи, як серед війн, так і серед горя і страху. Зрештою, вони ж серед радості не дають забути про те, яким насправді є покликання людини.

А що таке Блаженства?

Ми знаємо, що на початку своєї публічної діяльності Ісус виголошує так звану "Нагірну проповідь" (див. Мт 5-7). Першу її частину якраз і становлять Блаженства. Євангеліст Матей описує цю урочисту сцену: довкола Ісуса збираються натовпи. Його знають, про Нього вже чули – це цілитель, це проповідник, це Хтось незвичайний: "І, побачивши натовп, Ісус вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста свої, Він став їх навчати, кажучи…"

При описі події Ісус представлений як новий Мойсей, який теж зі священної гори звіщає Божу волю, Божий Закон. Христос після Блаженств буде згадувати той перший Закон: "Ви чули, що було сказано… А Я говорю вам…" Ісус доповнює той Закон, дає його повне розуміння. А що таке Блаженства? Це і є новий Закон нового Ізраїля! Це нова Конституція Божого народу, якщо послуговуватися сучасними словами.

Тому й Церква заохочує повторювати ці слова Спасителя щодня у своїх молитвах. Наскільки ж інший цей Закон! Якщо заповіді, дані через Мойсея, переважно мають характер заборони ("Не роби!"), то новий Закон так не говорить: "Блаженні вбогі духом… засмучені… тихі… голодні та спраглі справедливості… милосердні… чисті серцем… миротворці… гнані за правду". Тому вони й важчі, більш вимогливі, більш динамічні. І, що цікаво, говорять про поведінку у важкий час, у труднощах. Дуже актуально для України! Із Блаженствами замало не вбити чи не вкрасти (чи не до цього зводиться іспит сумління значної частини вірних?). Христос не каже: "зроби це, і буде добре" чи "не роби цього, бо тебе Бог покарає". Конкретні кроки, конкретні справи має обирати кожен із нас особисто. Бо ми діти Божі, а не раби, що мають діяти під примусом.

Зникомі чесноти: виклик для України

Зрілий християнин повинен внутрішньо налаштуватися на оці вказівки Христа, виражені у Блаженствах, а конкретні вчинки самі прийдуть. Тому з ними пов’язані чесноти й гріхи. Перше поняття взагалі зникає зі словникового запасу, ми не вживаємо цього слова, а іноді його навіть висміюють…

Але якщо правильно подивитися на них, то чи ж розсудливість, справедливість, мужність і стриманість не стоять як виклик перед Україною, перед кожним із нас? Чи не за це ми боролися? Чи не за це загинули й гинуть тисячі наших співгромадян? Чи не тому в країні є серйозні моральні та економічні (і вони тут теж!) хвороби, бо не лише слово, а й саме поняття чесноти зникає з нашого обрію? Прагматизм, вигода, посередність, життя задля власного задоволення – чи не це анти-чесноти значної частини народу?..

***

Ну що ж, любі читачі… Дякуємо вам за вашу небайдужість. Із Новим благословенним 2015 роком Господнім вас! І в добру путь усім нам!..

Фото - Christine Nadvorna