МЕДАЛЬЙОН СВЯТОГО БЕНЕДИКТА

Св.Бенедикт з Нурсії (480-547), пам’ять якого Католицька Церква відзначає 11 липня, особливо шанував Святий Хрест і страждання розіп’ятого Спасителя. Знаком хреста він здійснив багато чудес і перемагав злих духів, як писав про це папа Григорій Великий.

В ХVІІ ст. у Німеччині був викарбуваний та поширився медальйон із зображенням св.Бенедикта, який тримає у руках хрест і Правило заснованого ним Ордену, а на краях є напис латиною, який можна перекласти як "Нехай його присутність боронить нас в час смерті". Святий Бенедикт завжди був покровителем тих, які вмирають, бо він сам помер славно, молячись перед Найсвятішими Тайнами.

Надписи та їхнє значення на чудотворному медальйоні:

При образі святого:

Crux sancti Patris Benedicti – Хрест святого отця Бенедикта

На обручі медальйона:

Eius in obitu nostro praesentia muniamur – Нехай його присутність нас боронить в часі смерті.

CSPB, Crux sancti Patris Benedict – Хрест святого отця Бенедикта

Букви на хресті:

CSSML, Crux sancta sit mihi lux –Хрест святий нехай мені буде світлом.

NDSMD, Non draco sit mihi dux – Нехай сатана не буде мені провідником.

На обручу медальйона:

VRSNSMV, Vade retro satana non suade mihi vana – Іди геть, сатано, не спокушай мене до злого.

SMQLIVB, Sunt mala quae libas, ipse venena bibas – Злі діла робиш, сам пий свою отруту

До вшанування медальйона дуже спричинився папа Лев IX у XI ст., який в юності був оздоровлений від смертельної недуги через надприродне посередництво св.Бенедикта. У видінні він бачив, як праведний Бенедикт у чернечій одежі сходив з Неба по світляній драбині, несучи в руці сяючий хрест. Він доторкнувся хрестом до спухлого обличчя майбутнього папи й одразу його оздоровив.

Папа Бенедикт XIV урочисто схвалив у 1742 р. і дорадив вірним носити медальйон. Медальйон св.Бенедикта мусить бути благословенний отцем-бенедиктинцем або спеціально уповноваженим священиком. Церква має три урочисті молитви для благословення медальйону.

Цей медальйон – знак діяльної Божої допомоги особі, відкритої на співпрацю з благодаттю. Вже те, що людина вдягає його, вважається мовчазною молитвою до Бога, щоб дарував нам задля заслуг св.Бенедикта ті дари, про які ми просимо, та звільнив від упливу всілякого зла. Дуже важливо пам’ятати, що молитва через заступництво св.Бенедикта немає нічого спільного з уявленням про "магічний медальйон" – це не просто помилкове твердження, а порушення І Божої Заповіді.

Молитва через заступництво св.Бенедикта Нурсійського

О, праведний Бенедикте! Ти – високий взірець усіх чеснот, невинна посудина Божої ласки! Споглянь на мене, покірно прихиляю коліна перед Твоїм образом. Я благаю Твоє серце помолитись за мене перед троном Бога. До Тебе я звертаюсь у всіх небезпеках, які є щодня навколо мене. Оборони мене від моїх ворогів. Дай мені натхнення, аби я наслідував Тебе у всьому. Нехай Твоє благословення буде зі мною завжди, аби я відвертався від злого, що Бог забороняє, і уникав нагоди до гріха. Ласкаво випроси для мене від Господа ті милості й ласки, яких я найбільше потребую у всіх переживаннях, терпіннях і нещастях на землі. Твоє серце завжди було повне любові, співчуття і милосердя до тих, що опинились у будь-яких клопотах чи нещастях. Ти ніколи не відкидав без потіхи і помочі того, хто звертався до Тебе. Тому я прикликаю Твоє могутнє посередництво в твердій надії, що почуєш мої молитви і одержиш для мене особливу ласку й милість, за яку я так сердечно молю (тут скажіть, про що просите), коли це буде на Божу славу і добро для моєї душі. Допоможи мені, о великий святий Бенедикте, прожити і вмерти вірною Божою дитиною, завжди бути покірним Господній волі й осягнути вічне щастя у Небі. Амінь.

За матеріалами часопису "Промінь любові" та офіційного бенедиктинського сайту www.benedyktyni.pl в Польщі

РУХ ЧИСТИХ СЕРДЕЦЬ

Для мене РЧС – це радість, чистота та сміливість, які вчать любити. Радість перебування в колі однодумців, які прагнуть бути вірні Богу особливо через шосту заповідь, підживлює мою душу, дає сили жити і відчувати справжню любов. Любов, яка піклується, жертвує, вірить, сподівається, дарує тепло, ніжність, підтримку. Любов, що відчуваєш не тільки до конкретної особи, а й до всього, що тебе оточує, і першою чергою – до Бога. 

Чистота... Саме праця над дотриманням чистоти дозволяє відчути присутність Бога в моєму житті, побачити як мудро Він навчає мене. Одразу ж пригадуються слова з Євангелія від Матея: "Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога". Бог сам дає підказку, що саме ми маємо зробити для того, щоб бачити Його. І в цьому також є прояв Його любові. А ще мені здається, що Бог хоче навчити мене цінувати любов. Адже коли любиш по-справжньому, то йдеш на жертву заради іншого. Що ж легко дістається, те можна швидко втратити. Саме тому Бог посилає випробування. 

Рух Чистих Сердець допомагає витривати у випробуваннях, побачити Слово Боже конкретно у своєму житті, розпізнати справжню любов.Сміливість же потрібна, щоб щодня свідчити своїм життям радість і чистоту перед Богом і людьми. Сміливість, яка черпає з радості і чистоти – і яка доповнює їх.Все зводиться до одного слова, що ніколи не зникне, – любов. Рух Чистих Сердець нагадує світу про справжню любов, яку показав Христос і про яку всі забули.

Ми знову в "Католицькому Віснику". Навіщо? Щоб разом шукати та знаходити відповіді на питання, щоб свідчити, спілкуватися, вчитися розпізнавати дорогу, яка веде до Бога, і йти нею, підтримуючи один одного.Ви, напевно, погодитеся, що сьогодні, нам – поколінню Інтернету, ЗМІ, надзвичайно швидких темпів життя, – молодим людям, полишеним в більшості випадків самих на себе, не так уже й легко, а навіть надзвичайно важко дати раду тій купі інформації, що її світ щодня звалює на нас. Часто неправдивої та відверто брехливої інформації, яку маємо аналізувати і віднаходити там зерна правди.

Зізнаймося собі, що молоді ми чи старі, а прагнемо щастя, раю. Але часто не знаємо, де він, той істинний рай? А світ кричить, завалює варіантами "щастя" хвилинного, солодкого та привабливого на перший погляд, заглушуючи голос совісті, голос Бога, який промовляє в тиші. І часом хочеться закричати на цілий світ: "Де ж правда?! Як нам чинити?! Що є праведне, а що – грішне?"РЧС – згуртовує молодь біля Центру і Джерела життя – Бога, який один має відповіді на всі наші питання."

Рух з’явився на українських землях з однією метою: допомогти молоді відчути щось більше, відкрити очі на прекрасне, на чистоту. Цей Рух – не якісь там заборони, а механізм, який ніколи не зламається, бо тут не йдеться про молодих людей, яким скажуть: "Не роби того чи не роби цього". Допомогти, підтримати, зрозуміти, не бути байдужим – ось наша мета. Я сподіваюся, що інші, дивлячись на учасників Руху, також захочуть відчути щось прекрасне та чисте. Сподіваюся, що Рух має велике майбутнє. І хотілося б, щоб наступна наша зустріч принесла свої плоди та нових особистостей, які шукають". Так с.Ліліанна, координатор РЧС, відповіла на питання, навіщо існує РЧС.

Часто доводилося чути навіть від католицької молоді критику та репліки на зразок: "Кому це потрібно? Навіщо ця "показуха"? Молоді глибоко начхати на ваші реколекції, сценки, презентації. Ви просто даремно витрачаєте час". Одразу пригадуються слова одного молодого чоловіка. Під час підготовки сценки він сказав, що якщо бодай одній людині бодай одне слово з того, що ми готуємо, западе в душу – то наші зусилля недаремні.

Або: "Навіщо це мені? Я віруюча людина, практикуючий католик, з раннього дитинства дотримуюсь Божих заповідей, в тому числі шостої – не чини перелюбу. Що зміниться, якщо я підпишу якусь декларацію?"

Відповідь тут настільки проста, що не хочемо її чути. Адже я народився за задумом Бога для певної мети, і Господь напевно хотів би, що я став Його свідком, інструментом в Його руках.Я спілкуюся не тільки з віруючою молоддю, а й з людьми, які живуть за законами, що диктує сьогоднішній світ, так, як роблять усі, як пропагують ЗМІ, не замислюючись про страшні наслідки. Багато з них навіть гадки не має, що жити в чистоті – це норма, а не пережиток минулих часів.Це стосується не тільки безладного сексуального життя, якихось збочень, а й таких на перший погляд безвинних дрібниць, як сісти хлопцеві на коліна, оголити живіт, завантажити на телефон розпусну картинку…

Відкриймо Катехизм та прочитаймо про чужі гріхи… Хіба я маю право нічого не робити?! Зауваженням, роз’ясненням, власним прикладом можу допомогти Богові змінити хід життя мого друга, знайомого!

Постає питання, де ж узяти потрібну для цього інформацію?Відповіді на безліч запитань учасники руху отримують від компетентних осіб на зборах, форумах, реколекціях, а також через листування, особисті телефонні розмови тощо.

На закінчення хочеться зазначити важливий факт. Я – створіння грішне та слабке, без Божої допомоги та благодаті нічого доброго не можу зробити. І з цим погодиться кожен. З власного досвіду скажу, що відчувається величезна різниця між звичайним знанням, що цього робити не можна, бо гріх, – та тим, коли після Сповіді та Причастя даєш Самому Богу обіцянку дотримуватися чистоти і просиш Його про допомогу та опіку. Велику силу має заступницька молитва – члени РЧС постійно моляться один за одного. 

Юлія ЩЕРБАТЮК  

ЗНАЙДИ ВІДПОВІДІ 

Що це таке РЧС? Це спільнота молодих людей, які склали обітницю жити в дошлюбній чистоті.

Що роблять члени Руху Чистих Сердець? Живуть звичайним життя, намагаючись свідчити про Бога власним прикладом; зустрічаються на реколекціях, де моляться, адорують Пресвяті Дари, порушують неймовірно цікаві теми (поцілунки, любов, перше кохання, життя в подружжі та ін.), співають на славу Бога, танцюють. І все це роблять із такою радістю, що словами не передати, а краще побачити!

"РЧС" – це відпочинок на морі, подорожі Україною, паломництва, святкові бали з нагоди урочистого вступу в Рух, дні зосередження, підготовка виступів на Радіо Марія, поширення Правд Віри, підняття свого культурного рівня та боротьба з насадженням ідей "вільного" життя.

Чи варто стати учасниками РЧС? Учасниками Руху стають не ті, в кого не має жодних проблем, а ті, які вирішили йти за Богом, долаючи гріх. Вони знають, що, з’єднані з Христом, отримають благодаті, що допоможуть долати всі труднощі. 

Вступ до Руху – це свідомий вибір жити з Богом, не відступаючи при перших труднощах.

Обов'язки РСЧ-ників: дотримуватися дошлюбної чистоти; відмовитися від перегляду порнографії; регулярно приступати до сповіді та Причастя; постити щодня з 14 до 15 години, жертвуючи піст за молодь, яка бореться зі спокусами.

Як стати учасником Руху? Це можна зробити будь-якої миті! Передусім треба посповідатися, прийняти Святе Причастя, прочитати молитву довіри. Для подальшого контакту рекомендується заповнити декларацію.

Що робити тим, хто втратив цноту? Якщо людина падає, то є можливість піднятись. Завжди є вихід – щиро прийняте Таїнство покаяння та примирення (сповідь), щоб душа завжди залишалася в стані Освячуючої Благодаті. Варто знову поєднатися з Христом і ніколи не здаватися в боротьбі з гріхом. Тому варто зробити постанову більше не грішити, дотримуватися чистоти і не падати духом. Божа Любов не минає через наші гріхи…

У якому віці можна приєднатися до РЧС? В будь-якому віці, головне – робити це свідомо. Рекомендовано з 14 років, але це не є головним критерієм, що може обмежувати відповідальне прийняття рішення.

Текст молитви довіри та форму декларації можна знайти на електронній сторінці Руху або зв’язатися з нами.  

Де нас можна знайти?

Київсько-Житомирська Дієцезія

Католицький Медіа-Центрвул.Срібнокільська, 8/394, Київ 02095Тел.: (044) 573 79 93; +380979650794e-mail: czystiserca@gmail.com 

Кам’янець-Подільська дієцезія

тел. +38 067 796 03 57molodrcs@mail.com 

Електронна сторінка

rcs.org.ua 

Чому рух став настільки популярним? Його учасники вже не самі, а мають однодумців. Є нагода постійно знайомитися з цікавими однолітками і не почуватися "білою вороною" у суспільстві. Під час реколекцій надається духовна і моральна підтримка, а конференції приносять нову необхідну інформацію. РЧС – це набуття імунітету проти спокус сьогодення; відчуття чистого сумління, що сприяє розвитку здібностей до мистецтва, культури і спорту! Живучи в чистоті та без пагубних звичок, учасники руху зберігають своє здоров’я та життя, не переймаються загрозою померти від СНІДу або підхопити захворювання, що передаються статевим шляхом. В подальшому це набагато підвищує можливість народження здорових дітей.

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/

Серце віддаю людям

"Caritas-Spes – Україна" – організація, чия назва латиною означає "Любов та Надія". Римо-католицька релігійна місія Caritas-Spes, що її керівником є єпископ Станіслав Широкорадюк, нараховує понад 30 осередків у 12 областях України. Турботою та любов’ю пронизано всю атмосферу невеличкого офісу Карітаса. Привітні, люб’язні посмішки. У такому оточенні дуже приємно працювати. Одразу розумієш, що є небайдужі люди, котрі дарують надію, віру в краще.

Центральне місце у суспільному вченні Католицької Церкви належить добру, потребам та розвитку особистості, тому Caritas-Spes бачить своє завдання у тому, щоб стояти в обороні людської гідності. Карітас бореться з бідністю не тільки матеріальною, а й духовною. Також виступає проти соціальної ізоляції, нетерпимості та дискримінації, незалежно від віросповідання, раси та етнічного походження людини, яка від них потерпає. Карітас не має вузької конфесійної спрямованості. В основі діяльності організації лежить прагнення підтримати тих, хто зневірився, дати їм надію, огорнути милосердям та запевнити у Божій любові до всіх людей.

Пріоритетним напрямом діяльності Caritas-Spes уже багато років є проект опіки над дітьми. На території України побудовано 6 стаціонарних літніх таборів для дітей. Ці табори надають можливість сиротам, дітям із незаможних родин, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, дітям з обмеженими можливостями, ВІЛ-позитивним та онкохворим дітям відпочити в екологічно чистій місцевості та цікаво й змістовно провести вільний час. Юні гості таборів спілкуються між собою, а також, за бажанням, беруть участь у дискусіях, присвячених моральним цінностям, та у молитовних зустрічах.

За офіційною статистикою, в Україні близько 100 тис. сиріт. Більшість із них не має надії на усиновлення. А державні інтернати можуть фатальним чином відбитися на дитячій особистості. З огляду на це, Caritas-Spes від 2004 р. розпочав новий напрям діяльності – створення будинків сімейного типу. Започаткувалося це майже випадково – один доброчинець запропонував купити будинок. І зараз в Україні налічується понад 20 таких будинків сімейного типу в різних регіонах. На благодійні кошти Caritas-Spes купує житло і переобладнує його під сиротинець. Зазвичай в одному такому будинку мешкає 5-10 дітей віком до 16-18 років разом із двома чи трьома дорослими. Кожна дитина має можливість жити і розвиватися у сімейній атмосфері. А Карітас продовжує опікуватися молоддю й потім – надає гуртожитки для студентів, допомагає талановитим молодим людям здобути якісну освіту на Батьківщині та за кордоном. Caritas-Spes дає стипендії деяким талановитим студентам із малозабезпечених родин.

Крім цього Caritas-Spes опікується лікуванням дітей, найчастіше з Чорнобильських регіонів. Наприклад, на весь світ пролунала історія дівчинки Лізи, яка народилася без рота – зі зрощеною щелепою. В Україні їй відмовилися робити операцію, вона була приречена. Але Карітас опікувався її долею – дівчинку відвезли до Італії, де її прооперували. Нині вона абсолютно здорова дитина.

Для дітей, які страждають через сімейні негаразди, розпочато проект "Світлиця", що запрошує дітей у групи подовженого дня. Після уроків туди приходять школярі, які можуть там харчуватися, гратися, гуляти, спілкуватися між собою. Також вони мають можливість поговорити про свої сімейні проблеми з психологом.

Другим головним напрямком діяльності Caritas-Spes є робота з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД. Проводиться профілактика, моральне виховання людей, а також робота з родичами ВІЛ-інфікованих. Їм надається кваліфікована правова допомога. Також Карітас опікується на дому хворими на СНІД, які не можуть дати самі собі раду. У Києві та Одесі діють соціально-психологічні центри, що надають допомогу людям, які страждають від алко- та наркозалежності.

Здійснюється й проект допомоги людям похилого віку, який діє вже в семи регіонах. Головна мета ініціативи – створити для знедолених людей незалежно від їхньої раси, етнічного походження, політичних та релігійних переконань теплу, сердечну атмосферу, щоб вони не доживали віку на самоті та могли отримувати радість від життя у власному домі. Соціальні працівники відвідують своїх підопічних, слідкують за станом їхнього здоров’я, видають ліки, допомагають прибирати, готувати їжу, перуть, купують необхідні продукти, підтримують гігієну, організовують прогулянки та перевезення до лікарні. Карітас прагне підвищити рівень усвідомлення українською спільнотою проблем, пов’язаних зі старінням населення, має на меті звернути увагу на особистості та соціальні потреби осіб похилого віку, а також показати, що ці люди є важливі у суспільстві. Для самотніх літніх людей побудовано будинки милосердя.

Організація надає підтримку мешканцям місцевостей, що зазнали дії природних катаклізмів або техногенних катастроф. Так, приміром, постраждалим унаслідок витікання фосфору у Львівській області Caritas-Spes пропонувала допомогу: питну воду, їжу та одяг, а населенню тих регіонів Західної України, які періодично потерпають через потужні повені, організація сприяє у відбудові знищеного стихією житла.

Також у розпорядженні місії є три склади гуманітарної допомоги. Волонтери роздають речі нужденним через місцеві осередки Caritas-Spes та партнерські організації. Щорічно Карітас отримує понад 100 тон речей, призначених для гуманітарної допомоги.

Кілька років тому було започатковано новий напрям діяльності – турботу про ув’язнених. Адже існує велика потреба у забезпеченні гідних умов утримання в’язнів та у запровадженні дієвих програм із повторного інтегрування у суспільство тих людей, що відбули строк покарання.

Caritas-Spes має кілька ресурсних проектів, головна ідея яких – одержати кошти для підтримки проектів, що діють. Під орудою Caritas-Spes працюють пекарні, дві столярні майстерні, пасіка, ставки для розведення риби та земельні ділянки, призначені для вирощування сільськогосподарських культур. Такі проекти створюють на території України робочі місця для людей, що мешкають у місцевостях зі складними економічними умовами. Одним з найбільш прибуткових проектів є щорічний продаж різдвяних та великодніх свічок. Зібрані кошти використовуються для фінансової підтримки сиріт та людей похилого віку. Мешканці сиротинців організовують акцію "Діти допомагають дітям", а у центрі Quo Vadis завдяки їхнім старанням діє дитяча художня майстерня.

Ірина ВИГОВСЬКА

З архіву "Католицького Вісника" за 2011 рік

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/

Трійця - образ родини

Промовляючи і кладучи знак святого хреста, ми визнаємо Пресвяту Трійцю. Її ми називаємо Таїнством, яке не можемо зрозуміти нашим слабким розумом. Як каже IV Латеранський собор, "Трійця – це щось не зрозуміле і не висказане, тобто є те, у що потрібно вірити і переживати в своєму серці". 

Пресвята Трійця є своєрідною Спільнотою. Розважаючи над цим, багато чого можемо взяти для спільноти людей, зокрема – для родини, християнської родини. Бог є Спільнотою Трьох Осіб, з’єднаних всеосяжною, беззастережною любов’ю. Ця любов становить суть Його єдності.

Від початку Бог хотів, щоб кожна людина жила в спільноті любові не тільки з Ним, але й з іншими людьми. Господь як Творець є найкращим знавцем людського серця, його найглибших прагнень і бажань. Він знає, що кожен прагне любові, тривалої і вірної, вже тут, на землі. Тому Бог встановив спільноту між чоловіком і жінкою, які "не будуть більше двоє, лиш одне тіло". Подружжя виявляє чудовий Божий задум, який не припиняє дивувати і захоплювати нас своєю красою, – задум нерозривного зв’язку між чоловіком і жінкою для продовження людського роду.

Християнське подружжя – це школа любові. Завдяки вірній і нерозривній любові чоловік та дружина мають відвагу передавати нове життя, знаходять силу і витривалість, необхідну для того, щоби берегти і виховувати дітей, якими їх обдарував Бог. Саме у християнському подружжі людина зростає у любові, яка "не поривається до гніву, не задумує зла, все зносить, усьому вірить, на все надіється, все перетерпить, ніколи не переминає" (1 Кор 13, 4-8). […]

…Подружня любов, піднесена до гідності таїнства, веде подругів до досконалості. Спроможність жити любов’ю на зразок Христової зроджується з надприродного обдарування, яке чоловік і жінка отримали кожен окремо в Святому Хрещенні і спільно в Святій Тайні Подружжя. Папа Йоан Павло ІІ наголошує на величі подружньої любові й вказує на принципи побудови родини, а також закликає подругів та інших членів сім’ї до прощення та єдності завдяки сповіді та Євхаристії.

Любов чоловіка і жінки має бути схожою на ту любов, якою Христос любить Свою Церкву (пор. Єф 5,32-33). Таку любов св.Павло порівнює з любов’ю до свого тіла: "Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву. Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає свого чоловіка" (Єф 5, 32-33).Подружня любов, що не має Божого благословення, є немов "будівля на піску" (Мт 7, 24), яка не може вистояти, не маючи фундаменту. Вона не в змозі заспокоїти серця подругів, але вабить тим, що не ставить жодних вимог. При появі перших труднощів такі "вільні" пари розлучаються, намагаються шукати "щастя" у новому зв’язку.

Християни сприймають життя як Божий дар, тому наш світогляд виключає знецінення сучасним суспільством людської особистості й Таїнства Подружжя. Тож нехай Господь, який є Спільнотою Трьох Осіб, буде першозразком для усіх родин християн і нехай кожна християнська родина відкриє свої серця для Творця – і стане Божим храмом…

 Диякон Михайло, http://www.ora-et-labora.org.ua (публікується скорочено, адаптовано для "КВ")

"Католицький Вісник", №11, 2011


При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/

Святий і достославний Сіон

Вже сімнадцять сторіч з усіх усюд йдуть до славного Єрусалиму прочани, щоби на власні очі побачити місця, де жив та проповідував Спаситель. Розпочалося це ще за часів імператора Костянтина, коли, після римського панування, Християнство нарешті було визнане найвпливовішими особами держави. Чимало зусиль було докладено, щоб віднайти місця, пов’язані із земним життя Ісуса. Свята Єлена, мати імператора, завдяки чудесним видінням знайшла місце, де був розіп’ятий Ісус, та печеру, де Він був похований.

 Над цими місцями було зведено знаменитий Храм Воскресіння Христового. Але не менш значущим для вірних було місце, з якого, власне, і розпочалося Християнство. Місце, де, за переказом, у четвер 30 квітня 30 року н.е. Ісус дав своїм учням і послідовникам Новий Заповіт – Євангеліє. Саме тоді в будинку на горі Сіон, що належав Йоану Марку та його матері Марії, у горниці на другому поверсі Спаситель обмив своїм учням ноги, сповістив їм про Свою близьку смерть і про те, що один з них зрадить Його. У цій кімнаті, що відтоді звалася Сенакулум (від латинського cena – вечеря), збиралися апостоли після вознесіння Христа, і саме тут, на 10 день після Вознесіння на них зійшов Святий Дух, і стали вони спроможні проповідувати слово Боже різними мовами, як і було передречено.У перші сторіччя церква на місці Горниці Тайної Вечері була центром християнства в Єрусалимі, про неї згадували як про "святий і славний Сіон, матінку всіх церков". Із Сенакулума керували паствою перші християнські єпископи.Деякі історики стверджують, що будівля на горі Сіон збереглася навіть під час руйнування Єрусалиму римським імператором Тітом 70 р., але ймовірніше, що збереглися тільки три стіни, а решту відбудували одразу після війни. На руїнах Єрусалиму поставили римську колонію, яку назвали Елія Капітоліна, і впродовж кількох сторіч християнам було заборонено входити до міста, в якому панували язичницькі культи.Це тривало, аж доки до влади прийшов християнський імператор Костянтин. Він побудував 340 р. на Сіоні розкішну базиліку Святих Апостолів. Двоповерховий будинок, розташований на місці Сіонської горниці, не входив до будівлі базиліки, а тільки притикав до неї. Трохи більше ніж за 40 років по цьому наступний імператор Феодосій I на тому ж місці звів восьмикутну церкву Святого Сіону. Трохи згодом, 415 р. Єпископ Іоан II збільшив Церкву Святого Сіону, перебудувавши її на велику прямокутну базиліку з п’ятьма навами, яка так само межувала з Церквою Святих Апостолів.Пізніше, 614 р., храм був зруйнований персами, але невдовзі його було частково відбудовано святителем Модестом Єрусалимським. Кілька сторіч стояла Сіонська горниця, аж доки 1009 р. її було дощенту зруйновано за наказом каліфа Аль-Хакіма. Незабаром на тому самому місці хрестоносці поставили базиліку на п’ять нав, присвячену Пресвятій Діві. Вважається, що Сенакулум був розташований на місці двох нав праворуч від вівтаря.Горниця збереглася під час руйнування церкви 1219 р., а вже у 1340-х відійшла францисканцям, які опікувалися нею аж до 1552 р., коли Оттоманська імперія захопила місто. Горниця Тайної Вечері була перероблена на мечеть під приводом того, що на тому самому місці є й поховання царя Давида, що його мусульмани шанують як пророка. В одній зі стін Сенакулума був вирубаний міхраб (ніша, що вказує напрямок до Мекки) та арабське попередження про заборону прилюдних молитов. Християнам заборонялося входити до горниці, аж доки 1948 року була заснована держава Ізраїль.Тепер на першому поверсі будівлі знаходиться усипальня царя Давида та синагога, а другий поверх звуть каплицею Святого Духа. Це просторий зал зі склепінною стелею та колонами, що їхні верхів’я є прикрашені багатим різбленням на зразок давньогрецьких капітелей. Цими архітектурними особливостями завдячуємо хрестоносцям, які надали базиліці риси, характерні для сучасних їм європейських церков раннього середньовіччя. Подекуди на стелі збереглися малюнки, що зображують пасхальні приноси. За переданням, приблизно на цьому місці й була розташована Сіонська горниця, яка не належить нині жодній з церков і підлягає ізраїльскому уряду, тож будь-який прочанин може вільно і безкоштовно відвідати це святе місце.


Ядвіга МІРОШНИК


"Католицький Вісник", №11, 2011


При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/