Пресвята Трійця є своєрідною Спільнотою. Розважаючи над цим, багато чого можемо взяти для спільноти людей, зокрема – для родини, християнської родини. Бог є Спільнотою Трьох Осіб, з’єднаних всеосяжною, беззастережною любов’ю. Ця любов становить суть Його єдності.
Від початку Бог хотів, щоб кожна людина жила в спільноті любові не тільки з Ним, але й з іншими людьми. Господь як Творець є найкращим знавцем людського серця, його найглибших прагнень і бажань. Він знає, що кожен прагне любові, тривалої і вірної, вже тут, на землі. Тому Бог встановив спільноту між чоловіком і жінкою, які "не будуть більше двоє, лиш одне тіло". Подружжя виявляє чудовий Божий задум, який не припиняє дивувати і захоплювати нас своєю красою, – задум нерозривного зв’язку між чоловіком і жінкою для продовження людського роду.
Християнське подружжя – це школа любові. Завдяки вірній і нерозривній любові чоловік та дружина мають відвагу передавати нове життя, знаходять силу і витривалість, необхідну для того, щоби берегти і виховувати дітей, якими їх обдарував Бог. Саме у християнському подружжі людина зростає у любові, яка "не поривається до гніву, не задумує зла, все зносить, усьому вірить, на все надіється, все перетерпить, ніколи не переминає" (1 Кор 13, 4-8). […]
…Подружня любов, піднесена до гідності таїнства, веде подругів до досконалості. Спроможність жити любов’ю на зразок Христової зроджується з надприродного обдарування, яке чоловік і жінка отримали кожен окремо в Святому Хрещенні і спільно в Святій Тайні Подружжя. Папа Йоан Павло ІІ наголошує на величі подружньої любові й вказує на принципи побудови родини, а також закликає подругів та інших членів сім’ї до прощення та єдності завдяки сповіді та Євхаристії.
Любов чоловіка і жінки має бути схожою на ту любов, якою Христос любить Свою Церкву (пор. Єф 5,32-33). Таку любов св.Павло порівнює з любов’ю до свого тіла: "Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву. Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає свого чоловіка" (Єф 5, 32-33).Подружня любов, що не має Божого благословення, є немов "будівля на піску" (Мт 7, 24), яка не може вистояти, не маючи фундаменту. Вона не в змозі заспокоїти серця подругів, але вабить тим, що не ставить жодних вимог. При появі перших труднощів такі "вільні" пари розлучаються, намагаються шукати "щастя" у новому зв’язку.
Християни сприймають життя як Божий дар, тому наш світогляд виключає знецінення сучасним суспільством людської особистості й Таїнства Подружжя. Тож нехай Господь, який є Спільнотою Трьох Осіб, буде першозразком для усіх родин християн і нехай кожна християнська родина відкриє свої серця для Творця – і стане Божим храмом…
Диякон Михайло, http://www.ora-et-labora.org.ua (публікується скорочено, адаптовано для "КВ")
"Католицький Вісник", №11, 2011
При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар