Вже сімнадцять сторіч з усіх усюд йдуть до
славного Єрусалиму прочани, щоби на власні очі побачити місця, де жив та
проповідував Спаситель. Розпочалося це ще за часів імператора Костянтина, коли,
після римського панування, Християнство нарешті було визнане найвпливовішими
особами держави. Чимало зусиль було докладено, щоб віднайти місця, пов’язані із
земним життя Ісуса. Свята Єлена, мати імператора, завдяки чудесним видінням
знайшла місце, де був розіп’ятий Ісус, та печеру, де Він був похований.
Над цими місцями було зведено знаменитий Храм
Воскресіння Христового. Але не менш значущим для вірних було місце, з якого,
власне, і розпочалося Християнство. Місце, де, за переказом, у четвер 30 квітня
30 року н.е. Ісус дав своїм учням і послідовникам Новий Заповіт – Євангеліє.
Саме тоді в будинку на горі Сіон, що належав Йоану Марку та його матері Марії,
у горниці на другому поверсі Спаситель обмив своїм учням ноги, сповістив їм про
Свою близьку смерть і про те, що один з них зрадить Його. У цій кімнаті, що
відтоді звалася Сенакулум (від латинського cena – вечеря), збиралися апостоли після вознесіння Христа, і саме тут, на
10 день після Вознесіння на них зійшов Святий Дух, і стали вони спроможні
проповідувати слово Боже різними мовами, як і було передречено.У перші сторіччя церква на місці Горниці
Тайної Вечері була центром християнства в Єрусалимі, про неї згадували як про
"святий і славний Сіон, матінку всіх церков". Із Сенакулума керували
паствою перші християнські єпископи.Деякі історики стверджують, що будівля на горі
Сіон збереглася навіть під час руйнування Єрусалиму римським імператором Тітом
70 р., але ймовірніше, що збереглися тільки три стіни, а решту відбудували
одразу після війни. На руїнах Єрусалиму поставили римську колонію, яку назвали
Елія Капітоліна, і впродовж кількох сторіч християнам було заборонено входити
до міста, в якому панували язичницькі культи.Це тривало, аж доки до влади прийшов
християнський імператор Костянтин. Він побудував 340 р. на Сіоні розкішну базиліку
Святих Апостолів. Двоповерховий будинок, розташований на місці Сіонської
горниці, не входив до будівлі базиліки, а тільки притикав до неї. Трохи більше ніж
за 40 років по цьому наступний імператор Феодосій I на тому ж місці звів
восьмикутну церкву Святого Сіону. Трохи згодом, 415 р. Єпископ Іоан II збільшив
Церкву Святого Сіону, перебудувавши її на велику прямокутну базиліку з п’ятьма
навами, яка так само межувала з Церквою Святих Апостолів.Пізніше, 614 р., храм був зруйнований персами,
але невдовзі його було частково відбудовано святителем Модестом Єрусалимським.
Кілька сторіч стояла Сіонська горниця, аж доки 1009 р. її було дощенту
зруйновано за наказом каліфа Аль-Хакіма. Незабаром на тому самому місці хрестоносці
поставили базиліку на п’ять нав, присвячену Пресвятій Діві. Вважається, що
Сенакулум був розташований на місці двох нав праворуч від вівтаря.Горниця збереглася під час руйнування церкви
1219 р., а вже у 1340-х відійшла францисканцям, які опікувалися нею аж до 1552
р., коли Оттоманська імперія захопила місто. Горниця Тайної Вечері була
перероблена на мечеть під приводом того, що на тому самому місці є й поховання
царя Давида, що його мусульмани шанують як пророка. В одній зі стін Сенакулума
був вирубаний міхраб (ніша, що вказує напрямок до Мекки) та арабське
попередження про заборону прилюдних молитов. Християнам заборонялося входити до
горниці, аж доки 1948 року була заснована держава Ізраїль.Тепер на першому поверсі будівлі знаходиться
усипальня царя Давида та синагога, а другий поверх звуть каплицею Святого Духа.
Це просторий зал зі склепінною стелею та колонами, що їхні верхів’я є прикрашені
багатим різбленням на зразок давньогрецьких капітелей. Цими архітектурними
особливостями завдячуємо хрестоносцям, які надали базиліці риси, характерні для
сучасних їм європейських церков раннього середньовіччя. Подекуди на стелі
збереглися малюнки, що зображують пасхальні приноси. За переданням, приблизно на
цьому місці й була розташована Сіонська горниця, яка не належить нині жодній з
церков і підлягає ізраїльскому уряду, тож будь-який прочанин може вільно і
безкоштовно відвідати це святе місце.Ядвіга МІРОШНИК
"Католицький Вісник", №11, 2011
При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар