Вислужений папа Бенедикт ХVІ, якого,
можливо, вважають мало не надінтелектуалом – досить стриманим і зазвичай
відстороненим, – у багатьох своїх проповідях, листах указує на мету і
вимір краси. Тому запрошуємо подивитися на цю багатогранність – а радше на
життя краси в мистецтві – очима, серцем та думкою Йозефа Рацінгера.
Насамперед у багатьох статтях Рацінгер указує
на те, що мистецтво, як одна зі сфер людського життя, є шляхом до зустрічі з
Богом: "Можливо, трапилося вам коли-небудь помітити, що якесь різьблення,
образ, поетичні строфи чи музичні твори викликали у вас глибокі емоції,
наповнювали радістю, і ви виразно відчували, що спілкуєтеся цієї миті не з
самою лише матерією, шматком мармуру чи бронзи, розмальованим полотном,
зібранням літер чи звуків, а з чимось більшим, чимось, що
"промовляє", що може схопити за серце, щось повідати та підносить
ваш дух. Мистецтво – це відчинені ворота у
вічність, на красу і правду, що підноситься понад сірою буденністю".
Але, на його думку, попри все, мистецтво
відображає й особливі загрозливі риси сучасного світу: "Сучасний світ ув’язнив
віру у своєму інтелектуально-суспільному гетто: його культура відвернулася від
віри й пішла іншим шляхом, який призвів до того, що віра стала або таким собі
історизмом, або раритетною старовиною, або ж намагалася допасовуватися, або навіть
загубилася у культурній "тверезості". Це призвело до нового
іконоборства, що спостерігалося як одна з причин скликання ІІ Ватиканського
Собору. Що далі? Ми переживаємо зараз не саму лише кризу сакрального мистецтва,
а й у вимірі, досі незнаному, – кризу мистецтва загалом. А це, своєю чергою,
є симптомом кризи людства, шарпаного хвилями прагнення підкорити світ елементами
матеріальної культури: людство неначе втратило зір щодо питань, які стосуються
речей позаматеріальних; це сліпота, яку можна назвати духовною".
То якими шляхами має розвиватися мистецтво? Йозеф
Рацінгер указує: "Мистецтво не може "вироблятися" так, як
технічна продукція. Мистецтво є передусім даром. Натхнення не можна викликати
твердим рішенням (розуму чи волі); натхнення потрібно прийняти в дар. Досконала
у вірі віднова мистецтва не може прийти завдяки грошам ані через скликання будь-якої
комісії. Таке мистецтво передбачає передусім дар нового погляду. Тому варто докласти
всіх зусиль, щоби митці наново могли піднестися до найвищих щаблів віри. Там,
де це є, там і мистецтво знайде свій властивий прояв".
За Рацінгером, секрет такої співпраці людини з
Богом у створенні прекрасного полягає ось у чому: "Я хотів би ще раз
скерувати до вас і до всіх митців приятельський, гарячий заклик: не
відокремлюйте ніколи мистецької творчості від правди та любові. Ніколи не шукайте
краси далеко від правди та любові, а навпаки, разом із багатством вашої геніальності,
вашим творчим поривом – будьте завжди шукачами правди та свідками віри.
Нехай правда сяє у ваших творах. Прагніть, аби їхня краса пробуджувала в очах і
серцях тих, хто не бачить, прагнення та потребу жити, щоби кожне творіння було
прекрасним і правдивим. Нехай воно буде збагачене цим скарбом, який ніколи не
підводить, стає причиною того, що життя є шедевром, а кожна людина –
надзвичайним митцем. Цим скарбом є любов. Нехай Святий Дух, творець усілякої
краси, яка лиш існує у світі, завжди вас освічує та провадить до кінцевої, досконалої
Краси, що зігріває наш розум і серце в очікуванні на буття спроможними колись
її оглядати в усій повноті її сяйва. Заохочую вас відкрити значення цього шляху
також і щодо молитви, нашого живого зв’язку з Богом. Міста і села цілого світу
приховують скарби мистецтва, що виражають віру та нагадують про зв’язок із
Богом. Нехай же зустріч із мистецтвом стане моментом благодаті, поштовхом до
зміцнення нашого зв’язку та діалогу з Господом; нехай дозволить на мить затримати
споглядання – коли від звичайної, зовнішньої дійсності ми переходимо до глибшої,
яку вона виражає: до випромінювання краси, що досягає нас, неначе
"ранить" нашу душу та заохочує підноситися до Бога".
Огляд підготувала Ірина Островська
За матеріалами: Кардинал Йозеф Рацінгер,
"Дух Літургії"; "Мистецтво і літургія"; Бенедикт XVI,
промова до митців від 5 липня 2011 р.; промова до вірних від 31 серпня
2011 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар