НЕХАЙ КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ

Синод єпископів із питання нової євангелізації розглядав також і тему краси. Отці Синоду розвинули цю тему також і в посинодальному документі – своїх заключних пропозиціях. Власне, нова євангелізація і має стати шляхом краси. Адже саме краса заохочує нас до Любові…

 

У ХХ пропозиції Синод закликає до того, щоби нова євангелізація стала шляхом краси. Троянди й виноград, прекрасне і корисне. Гармонія душі й тіла. Те, до чого людина прагне в усі віки, те, чого Господь бажає для людини як свого творіння.

Краса врятує світ – цю фразу часто приписують Федору Достоєвському, не замислюючись, що цей вислів має глибокі теологічні корені. Адже саме Бог врятує світ. А ми знаємо, що Бог – це Краса, і все, що Він створив, – досконале. Саме тому можна сказати: краса врятує світ.

Краса, гармонія – це перше, що впливає на людську свідомість і підсвідомість. Враження чимось насправді красивим, здається, блокує здатність раціонально сприймати світ і спонукає людину довірятися інтуїції, своїм відчуттям. Адже спершу нам перехоплює подих від захвату красивим пейзажем, від сенсації побаченого, а вже потім ми починаємо аналізувати, що ця сенсація сталася від кольору, світла, химерних вигинів ландшафту… Краса безпосередньо впливає на людське серце. Тому отці у своєму посланні звертають увагу на те, що в роботі з молоддю саме краса є шляхом нової євангелізації.

"Краса заохочує нас до Любові", – пишуть єпископи, а молодь, через свій вік та безпосередність у сприйнятті навколишнього світу, відкрита на красу і перебуває в пошуках любові. Любові до ближнього, адже вона шукає свою другу половину, і в пошуках любові Божої, бо часто-густо за браком досвіду і через невпевненість у власних силах саме молоді люди шукають підтримки. Якщо подивитися, хто наповнює храми під час недільних Богослужінь, то часто це або старші люди, або молодь, і євангелізація має бути скерована особливо на них.

Отці нагадують про висловлювання св. Августина: не можна любити те, що не є красивим. Звісно, ідеться не лише про зовнішню красу, адже поняття краси багатовимірне і стосується внутрішньої гармонії так само, як і зовнішніх проявів прекрасного.

Відчуття прекрасного потрібно розвивати в собі. Особливо це важливо для тих, хто безпосередньо має провадити нову євангелізацію. Тому єпископи звертають увагу на важливість розвитку естетичних навичок у формації семінаристів. Вони нагадують, що про це було сказано під час ІІ Ватиканського Собору в документі Sacrosanctum concilium, 129. Турбота про красу має посідати особливе місце, коли йдеться про різні підходи на шляху нової євангелізації.

Варто повернути в мистецтво поняття сакрального. Адже мистецтво і Церква були тісно пов’язані в попередні часи, і це мало позитивні наслідки для обох сторін діалогу. Підтримка молодих митців має бути справою сьогоднішньої Церкви. Такий підхід – плідний: крім того, що завдяки підтримці талановитої молоді Церква робитиме інвестицію у своє майбутнє, вона матиме свій голос в історії мистецтва серед нащадків… Сікстинська Мадонна, фуги Баха, собор Нотр-Дам – багато людей починають свій шлях до Бога саме від творів мистецтва.

Важливо також, що молоді люди тягнуться до людей талановитих і яскравих, і якщо ці талановиті й непересічні люди належатимуть до лона Церкви, то вони приведуть до Господа інших, тих, хто буде заохочений прикладом свого друга. Адже шляхи Господні непередбачувані…

 

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ