На момент народження друкованої книги в
Західній Європі вже майже 1000 років існував рукописний кодекс, текст та
ілюстрації до якого відтворювалися від руки.
Сьогодні читач вважає, що головне у
книзі – її зміст. Проте чи не так само важлива й форма, у якій цей зміст
передано? Перш ніж братися до роботи, середньовічний переписувач чи ілюстратор
провадив детальне планування площини сторінки, шукаючи найкращі співвідношення між
полем тексту, зовнішніми полями, рядками та стовпцями, користуючись при цьому
загальними законами гармонії, вживаними в архітектурі (золотий перетин). Від самого
початку свого існування книга не лише була носієм думок людини, а й
віддзеркалювала уявлення про красу та гармонію.
За Аристотелем, головні форми прекрасного – це
"порядок у просторі, співмірність та визначеність". Прагнення
середньовічної людини до порядку та співмірності помітне в усіх видах мистецтв,
насамперед в архітектурі, музиці, а також і в рукописних, а пізніше –
друкованих книжках, найкращі взірці яких вражають гармонією та вишуканістю.
Головне орнаментальне, а часом і змістове
навантаження в ранніх рукописах припадало на ініціал – першу букву тексту
або його частини. В Італії великий ініціал із часом набув вигляду
кольорового ініціалу з мініатюрою, яка ілюструє зміст рядків тексту. Листя
аканту, переплетене з зображенням птахів, широко вживане золото... Оформлений
ініціалами рукопис ставав високохудожнім твором.
Музей Сан-Марко, Флоренція
Rust Game
ВідповістиВидалитиWinRAR Crack