Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

вівторок, 11 грудня 2012 р.

ВІДКРИТИЙ ДО БОГА І ДО СВІТУ


Нещодавно "КВ" знайомив своїх читачів із кардиналом Оттавіані. Так от, сьогодні йтиметься про його антипода. Кардинала, який не приховував своїх екуменічних симпатій, ролі протестантизму у своєму світогляді, закликав до модернізації Церкви. Але при цьому залишався відданим Богові, не припиняв самовдосконалення і поглиблення своїх знань, працював над зміцненням позицій Католицької Церкви у світі. Нині поговоримо про кардинала Августина Беа.




Народився Августин Беа 28 травня 1881 р. у маленькому містечку Рейбьорінген, що зараз належить до Блюмберга, що в землі Баден-Вюртемберг у Німеччині. Його батько був звичайним теслею, мати опікувалася родиною. Він навчався в університетах Фрайбурга, Берліна, Інсбрука. До кола його інтересів належала, між іншим, близькосхідна філологія. Згодом, маючи зацікавлення теологією та прагнення поглиблювати свої знання, вступив до Ордену єзуїтів. Це сталося 25 серпня 1912 р., а за два роки він закінчив навчання. Від 1917 р. працював у Фалкенбурзі: викладав Старий Завіт. Під час І Світової війни був суперіором єзуїтів в Аахені. Від 1921 до 1924 рр. був провінціалом Німеччини, доки генерал єзуїтів Влодимир Ледоховський не відіслав його до Риму. Від 1924 р. працює в Папському біблійному інституті, а 1930 року стає ректором цього закладу. Цю посаду він обіймав майже 19 років. У цей час він робить новий латинський переклад Псалмів. Тоді ж бере участь у підготовці тексту енцикліки папи Пія ХІІ Divino afflante Spiritu (1943), яка знаменувала початок епохи нового підходу в католицькому вивченні біблійних текстів.
Тривалий час (1945-1958) був особистим духівником папи Пія ХІІ, від його імені склав лист підтримки о.Анрі де Любаку, про якого "КВ" писав у минулому номері. Згодом входив у найближче коло папи Йоана ХХІІІ. Брав участь у підготовці ІІ Ватиканського Собору й активно працював протягом усіх його сесій. 1959 р. став єпископом і кардиналом. Від 1960 р. і до кінця свого життя очолював Секретаріат із питань християнської єдності.
Його діяльність, як і діяльність де Любака, можна окреслити формулою "дивитися назад, щоби прямувати вперед". Ідеї оновлення Церкви він черпав зі стародавніх текстів. Перекладав і пояснював Святе Письмо, звертався до джерел спадщини ранньої Церкви. Його надзвичайно хвилювала проблема християнської єдності. Під час ІІ Ватиканського Собору він, власне, входив у відповідну Комісію і готував документи з формулюванням ставлення Собору до питань екуменізму. Православний митрополит Никодим (Ротов) у некролозі з приводу смерті кардинала Августина Беа напише: "Народився в Німеччині, жив у Італії, відвідував Росію та інші країни. Кардинал Беа був абсолютно далеким від церковної провінційності. Широта поглядів і братнє ставлення до не-католиків дозволили йому довгі роки успішно трудитися на ниві екуменізму".
Зрештою, він відзначився і на ниві міжрелігійного діалогу. Входив у комісію Nostra Ætate й готував відповідні рішення. Опікувався питаннями порозуміння між католиками та представниками інших релігій. Найскладнішим виявилося питання діалогу з юдеями.
Наприклад, 1966 року він створив і очолив комісію з католицько-юдейських відносин. Протягом років він обстоював думку, що юдеїв – попри велику кількість дискусійних ситуацій, а передусім у контексті історії Ісуса Христа, Сина Божого, – усе ж таки потрібно визнавати богообраним народом. Символічно, що таку позицію озвучив саме німець. Зрештою, варто взяти до уваги й те, що без позицій, сформульованих кардиналом Августином Беа, нинішній діалог між Ватиканом та Ізраїлем міг би мати складніший перебіг.
Після Собору з його гарячими дискусіями кардинал Беа видав книжку "Історичність Євангелія", де звертав увагу на необхідність вдумливого читання сакрального тексту й довіри до нього. Він вважав, що просто необхідно враховувати всі історичні факти та не нехтувати історичністю тексту.
Автор кількох монографій, більше ніж 120 теологічних статей, член багатьох комісій і рад, зрештою, непересічна особистість і діяч на ниві загальнолюдського порозуміння помер у Римі 16 листопада 1968 р. у віці 87 років. Прожив гідно, пішов достойно, зробив багато. Став людиною справді планетарного масштабу.

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ

ФОТО:
Кардинал Августин Беа.



"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/


Немає коментарів:

Дописати коментар