Про
євхаристійне чудо в Аргентині відомо вже понад 10 років. Виявилося, що багатьма
речами, зокрема й надзвичайним втручанням у життя дієцезії в Буенос-Айресі,
Господь готував свого обранця, кардинала Берґольо, до багатьох інших чудес у
його житті – і в житті цілої Церкви. Сьогодні для нас ця історія дуже актуальна,
бо допоможе оговтатися після профанації Євхаристії в Кам’янці-Подільському. Бачимо
бо, що коли стається найстрашніше, дуже часто найсильніше втручається сам Бог.
Пам’ятаєте
популярний гумористичний вислів "на волю, в пампаси"? Так-от, пампаси
насправді являють собою родючі рівнини площею понад 750 тис. км² зі
степовою рослинністю, що вкривають схід Південної Америки – зокрема,
Буенос-Айрес. Саме серед волі й пампасів зростав Папа Франциск; і саме там
18 серпня 1996 р. сталося дивовижне.
У храмі
торговельного району Буенос-Айреса о 19:00 розпочалася недільна Свята Літургія.
Після Причастя до священика, який відправляв Службу, підійшла жінка і
повідомила, що на свічнику хтось кинув гостію. Пресвітер попрямував туди, куди
вказала жінка, і справді знайшов гостію з явними ознаками профанації. Вона була
така забруднена, що він не міг її спожити. Священик забрав гостію і помістив її
в дарохранительницю, опустивши у воду.
26
серпня священик відкрив дарохранительницю. Замість решток гостії (формально –
білого прісного хліба), у воді була закривавлена субстанція. Зі своїм відкриттям розгублений пастир попрямував до
кардинала Хорхе Берґольо, який наказав зробити професійні фото того, що
відбулося. Це виконали 6 вересня, переконавшись, що становище не змінилося.
Тоді виявилося, що кривава знахідка збільшилася в розмірах.
І
тут сталося те, що може видатися дивним: ситуацію оповили таємницею на цілих
три роки, лише перемістивши те, що сталося з гостією, у дистильовану воду
замість звичайної. Віра майбутнього Папи (хіміка за першою освітою) не живилася
сенсаціями навіть тут. З підозри на чудо легковірна екзальтована людина за
день могла зробити що завгодно, від місця масових паломництв до релігійного
супермаркета. Може, тому з легковірними людьми чудеса стаються вкрай рідко…
Але
не такий чоловік Хорхе Маріо Берґольо. Лише 5 жовтня 1999 р. лікар у
присутності кардинала взяв пробу з субстанції. Сам аналіз робили нью-йоркські
лікарі, яким ніхто не пояснив, що й до чого. Кардинал твердо захищав результати
дослідження від будь-якої суб’єктивності.
Уявіть
стан лікарів, коли "пробою" виявився шматочок серцевого м’яза з
виразними ознаками запалення, м’яза, який відповідає за серцеві скорочення. Це
було людське тіло і кров, навіть існувала
можливість визначити ДНК. Про запальний процес можна було говорити через велику
кількість білих кров’яних тілець, і також через це вражений лікар ствердив, що серце було живе на момент взяття проби. Стан
білих кров’яних тілець указував також на те, що це серце перед тим мучили –
так, якби людину шалено били в районі грудної клітки.
Коли
лікаря спитали, що би сталося, якби цю субстанцію
тримали перед тим у воді. Він ствердив, що кров’яні тільця би зникли за кілька
хвилин… Коли врешті лікареві пояснили всі обставини справи, він дав висновок,
що наукового обґрунтування цьому немає. Фаховий кардіолог і судовий медик
ствердив таке: як і чому освячена гостія могла стати людським живим тілом і
кров’ю, залишиться для науки таємницею, що перевищує її компетенцію.
…Людина
вчинила профанацію – а Господь відповів унаочненням своєї реальної присутності
в Пресвятому Таїнстві. Напевно, Боже Провидіння керувало рішеннями кардинала Берґольо
у цьому процесі – і хоч тоді до папства було ще чимало часу, але він зміг
укріпити своєю поставою цілий світ, відкривши чудесну подію лише тоді, коли сам
був певний у її беззаперечності.
ФОТО:
Євхаристійне
чудо с Буенос-Айресу (Фото з сайту: www.eduardoverastegui.com.ar)
Ірина МАКСИМЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар