Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

вівторок, 10 вересня 2013 р.

КРОВ НА ГОСТІЇ: ГРАНІ ЧУДА Чудеса стаються там, де в них вірять. Хоч інколи приводом для них стає святенництво…

Про євхаристійне чудо в Аргентині відомо вже понад 10 років. Виявилося, що багатьма речами, зокрема й надзвичайним втручанням у життя дієцезії в Буенос-Айресі, Господь готував свого обранця, кардинала Берґольо, до багатьох інших чудес у його житті – і в житті цілої Церкви. Сьогодні для нас ця історія дуже актуальна, бо допоможе оговтатися після профанації Євхаристії в Кам’янці-Подільському. Бачимо бо, що коли стається найстрашніше, дуже часто найсильніше втручається сам Бог.



Пам’ятаєте популярний гумористичний вислів "на волю, в пампаси"? Так-от, пампаси насправді являють собою родючі рівнини площею понад 750 тис. км² зі степовою рослинністю, що вкривають схід Південної Америки – зокрема, Буенос-Айрес. Саме серед волі й пампасів зростав Папа Франциск; і саме там 18 серпня 1996 р. сталося дивовижне.
У храмі торговельного району Буенос-Айреса о 19:00 розпочалася недільна Свята Літургія. Після Причастя до священика, який відправляв Службу, підійшла жінка і повідомила, що на свічнику хтось кинув гостію. Пресвітер попрямував туди, куди вказала жінка, і справді знайшов гостію з явними ознаками профанації. Вона була така забруднена, що він не міг її спожити. Священик забрав гостію і помістив її в дарохранительницю, опустивши у воду.
26 серпня священик відкрив дарохранительницю. Замість решток гостії (формально – білого прісного хліба), у воді була закривавлена субстанція. Зі своїм відкриттям розгублений пастир попрямував до кардинала Хорхе Берґольо, який наказав зробити професійні фото того, що відбулося. Це виконали 6 вересня, переконавшись, що становище не змінилося. Тоді виявилося, що кривава знахідка збільшилася в розмірах.
І тут сталося те, що може видатися дивним: ситуацію оповили таємницею на цілих три роки, лише перемістивши те, що сталося з гостією, у дистильовану воду замість звичайної. Віра майбутнього Папи (хіміка за першою освітою) не живилася сенсаціями навіть тут. З підозри на чудо легковірна екзальтована людина за день могла зробити що завгодно, від місця масових паломництв до релігійного супермаркета. Може, тому з легковірними людьми чудеса стаються вкрай рідко…
Але не такий чоловік Хорхе Маріо Берґольо. Лише 5 жовтня 1999 р. лікар у присутності кардинала взяв пробу з субстанції. Сам аналіз робили нью-йоркські лікарі, яким ніхто не пояснив, що й до чого. Кардинал твердо захищав результати дослідження від будь-якої суб’єктивності.
Уявіть стан лікарів, коли "пробою" виявився шматочок серцевого м’яза з виразними ознаками запалення, м’яза, який відповідає за серцеві скорочення. Це було людське тіло і кров, навіть існувала можливість визначити ДНК. Про запальний процес можна було говорити через велику кількість білих кров’яних тілець, і також через це вражений лікар ствердив, що серце було живе на момент взяття проби. Стан білих кров’яних тілець указував також на те, що це серце перед тим мучили – так, якби людину шалено били в районі грудної клітки.
Коли лікаря спитали, що би сталося, якби цю субстанцію тримали перед тим у воді. Він ствердив, що кров’яні тільця би зникли за кілька хвилин… Коли врешті лікареві пояснили всі обставини справи, він дав висновок, що наукового обґрунтування цьому немає. Фаховий кардіолог і судовий медик ствердив таке: як і чому освячена гостія могла стати людським живим тілом і кров’ю, залишиться для науки таємницею, що перевищує її компетенцію.

…Людина вчинила профанацію – а Господь відповів унаочненням своєї реальної присутності в Пресвятому Таїнстві. Напевно, Боже Провидіння керувало рішеннями кардинала Берґольо у цьому процесі – і хоч тоді до папства було ще чимало часу, але він зміг укріпити своєю поставою цілий світ, відкривши чудесну подію лише тоді, коли сам був певний у її беззаперечності.

ФОТО:

Євхаристійне чудо с Буенос-Айресу (Фото з сайту: www.eduardoverastegui.com.ar)


Ірина МАКСИМЕНКО

Немає коментарів:

Дописати коментар