Українські католики вже звикли
до того, що присутність у парафії сестер-монахинь – звичайна справа. Але
це далеко не всюди і не завжди так
Так, на пострадянському просторі є ще багато спільнот,
які лише мріють про те, щоб у них служили сестри. Донедавна серед них були також
і парафії Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа в Ружині та Матері Божої
Лурдської в Зарудинцях. Але в грудні минулого року їхня мрія почала здійснюватися.
Конгрегація Сестер Любові Пані Нашої Доброї і Неустанної
Допомоги (Congregatio Sororum a
Charitatae Dominae Nostrae de Bono et Perpetuo Succuru, BPS) має намір відкрити
свій перший в Україні дім саме в Ружині – хоча сестри вже оселилися на
території парафії, але остаточне рішення (ухвалення якого потребує нашої
молитви!) буде прийняте майже за рік.
Ці монахині, відомі також як сестри Любові та сестри
Матері Божої Неустанної Допомоги, є досвідченими місіонерками: вони працюють уже
в 14 країнах світу. Свою харизму – служіння вбогим та хворим із любов’ю та
в простоті – вони реалізують в Італії, Бельгії, Франції, Великобританії,
Польщі; на острові Маврикій (саме тут народилася засновниця Конгрегації, мати
Августина) та в Демократичній Республіці Конго (Африка); в Аргентині й Перу; в
Індії, на Філіппінах, у Південній Кореї та Індонезії.
До Ружина прибули дві сестри – Юстина та Джозеппіна.
Спочатку сестри мають зрозуміти потреби конкретної місцевості, щоби за рік
остаточно визначити напрямні свого служіння в Україні. Загалом у світі сестри
Матері Божої Неустанної Допомоги служать насамперед убогим та бездомним, але
вони відкриті на різні напрямки праці – залежно від місцевих потреб і
можливостей. Це служіння покинутим і стражденним, праця з дітьми та молоддю,
служіння у школах, дитячих садках, інтернатах, домах спокійної старості, домах
для священиків на покої, будинках для осіб з особливими потребами.
Сестри Любові Пані Нашої Доброї і Неустанної Допомоги працюють
також у лікарнях, лікують хворих на дому. Ведуть молодіжне, зокрема,
студентське душпастирство, а також душпастирство покликань. Опікуються дітьми з
важких середовищ. Організовують пункти харчування, катехизують. Крім того,
намагаються розпізнавати знаки часу,
щоб керуватися у своїй діяльності новими потребами, новими формами бідності, а
також новими закликами Церкви. Який шлях служіння сестри Матері Божої Неустанної
Допомоги оберуть в Україні, покаже час. Їхній євангельський девіз –
"Бог є любов" – напевно допоможе не лише розпізнати Його знаки,
а й отримати нові та численні Божі дари для нового етапу розвитку.
Редакція "КВ" дякує парафії в Ружині за надану
інформацію.
Історію Конгрегації подано на сторінці http://www.bps.krakow.pl
Історична довідка
Ружин – селище в Житомирській області, розташоване над
річкою Роставицею за 40 км
від Бердичева. Селище, що колись називалося Скоргородок (зруйнований
монголо-татарською ордою), а потім – Щербів, отримало свою сучасну назву від
польського короля Стефана Баторія. Це він подарував князю Кирику (Кирилу)
Ружинському Щербів, перейменувавши його на Ружин.
1815 року граф Калиновський побудував у Ружині
римо-католицьку святиню. У війнах та лихоліттях храм вистояв, але за часів
радянської влади був зруйнований. На території святині зробили авторемонтну
майстерню. Відродження настало 1999 року, коли до Ружина прибули отці Ордену святого
Павла, Першого Пустельника, знані також як пауліни. Вони взялися за реставрацію
святині та відновлення парафії в Ружині й поблизькому селі Зарудинцях.
Немає коментарів:
Дописати коментар