Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

четвер, 12 вересня 2013 р.

АНГЕЛЬСЬКИЙ ВЧИТЕЛЬ

На 28 січня у церковному календарі латинського обряду припадає літургійний спомин святого Томи Аквінського, священика і Вчителя Церкви. Пропонуємо уривок із катехизи Папи Бенедикта XVI, присвяченої видатному католицькому богослову.

 


Сьогодні я хочу розповісти про того, кого Церква називає Doctor communis (з лат. "Всезагальний вчитель"), а саме: про св. Тому з Аквіна. Мій шановний попередник, Йоан Павло ІІ, у енцикліці Fides et Ratio (з лат. "Віра і розум") нагадав, що "Церква завжди слушно вважала св. Тому майстром умовиводів і взірцем належного вивчення богослов’я" (43).

Тож недивно, що після св. Августина серед церковних письменників, які згадуються в Катехизмі Католицької Церкви, найчастіше – щонайменше 61 раз – ідеться про святого Тому. Його також називають Doctor Angelicus (з лат. "Ангельський вчитель"), можливо, завдяки чеснотам, особливо – величі думки та чистоті його життя.

За змістом вчення Ангельського вчителя практично відповідає структурі Катехизму. Справді, в час відновлення проповіді та євангелізації не слід забувати про головні питання. У що ми віримо – це є Символ віри. Як ми молимось – це є "Отче наш" та "Радуйся, Маріє". Як ми живемо, якщо нас торкнулося Біблійне Одкровення – це є заповіді любові Бога та ближнього, разом із Десятьма заповідями як поясненням цих двох заповідей любові.

Розгляньмо кілька простих, істотних та переконливих прикладів змісту вчення св. Томи. Книжечка "Апостольський Символ віри" роз’яснює цінність віри. Тома твердить, що завдяки вірі душа єднається з Богом і творить власну вічність. Так життя цієї душі набуває надійних орієнтирів, і вона легко долає спокуси.

Тома також дає дуже виразну відповідь тим, хто відкидає віру як відсталість – адже віра провадить до довіри там, де немає чуттєвого досвіду. Він показує суперечливість такої постави, адже людський розум є обмеженим і не може знати всього. Тому там, де не вистачає власних знань, неможливо жити без довіри досвіду інших людей.

Отже, це розумно – вірити Богові, який явив себе. Розумно – вірити свідченню апостолів: їх було мало, вони були прості та бідні, вони журилися з приводу смерті свого Вчителя. Проте скільки ж мудрих, шановних та багатих людей швидко наверталися, щойно почувши їхні проповіді! Це насправді чудовий феномен історії, якому так непросто дати інше пояснення, окрім того, що апостоли розраховували тільки на Воскреслого Господа.

Коментуючи фрагмент Символу віри про Воплочення Божого Слова, св. Тома наводить наступні міркування. Християнська віра зміцнюється роздумами про таємницю Втілення. Надія зміцнюється думкою про те, що Божий Син прийшов до нас, став людиною, щоб надати Своєї божественності людському буттю. Любов оживлюється, бо немає більш очевидного знаку любові Бога до нас, аніж погляд Творця Всесвіту, який став одним із нас. Нарешті, споглядаючи таємницю Божого Втілення, ми відчуваємо в собі палке бажання зустріти Христа у славі.

Пояснюючи молитву "Отче наш", св. Тома показує її досконалість. Вона бо містить усі характеристики, що їх має посідати добра молитва. Це довіра, тиша, усамітнення, належний зміст, відповідний порядок прохань, запал любові та справжня покора.

Як і інші святі, Тома мав велику пошану до Пресвятої Богородиці. Він називав Діву Марію зворушливо Triclinium totius Trinitatis (з лат. Прихисток усієї Трійці). Triclinium  (Прихисток) – тобто місце, де Пресвята Трійця знайшла відпочинок в момент Втілення. У жодному творінні три Божі Особи не мали такого помешкання, як у Пресвятій Діві. Через Її заступництво ми можемо отримати будь-яку допомогу.

У молитві, яку традиція Церкви приписує св. Томі і яка відображає елементи його глибокої побожності у ставленні до Богородиці, ми також повторюємо: "Пресвята та Солодка Богородице Діво Маріє, я ввіряю Твоєму люблячому серцю… ціле моє життя… Випроси і для мене, Пресолодка Царице, справжню любов, якою з глибини мого серця я зможу любити Твого Найсвятішого Сина, нашого Господа Ісуса Христа, а після Нього любити Тебе понад усе та мого ближнього, у Господі та для Господа".

 

Бенедикт XVI

 

Ватикан, червень 2010 р.

 

(Скорочений переклад і адаптація – "КВ")

Немає коментарів:

Дописати коментар