На початку квітня
2011 р. Конгрегація католицької освіти
опублікувала на офіційному ватиканському сайті Декрет про реформу філософської
освіти у церковних навчальних закладах. Відповідно до ватиканської процедури,
цей декрет був схвалений Святішим Отцем Бенедиктом XVI. Цікавою деталлю є те,
що сталося це ще 28 січня 2011 р., у день літургійного спомину святого Томи
Аквінського. Схоже на те, що томізм повертається до аудиторій церковних вишів…
Кардинал Зенон
Грохолевський, префект Конгрегації католицької освіти, пояснюючи суть реформи,
підкреслив значущість філософії та філософських дисциплін для теологічної
освіти, особливо у частині вишколу майбутніх священиків. На прес-конференції,
де був офіційно представлений згаданий декрет, кардинал не раз згадував
енцикліку Йоана Павла II Fides et ratio
("Віра та розум"), а також процитував кардинала Йозефа Рацінгера,
який казав: "Криза постсоборної теології – це значною мірою криза її
філософських основ […] Якщо занепадають філософські підвалини, богослов’я
втрачає ґрунт під ногами…"
Головним мотивом
Декрету про реформу філософської освіти є думка про особливе значення
метафізики і томізму. Кардинал зробив особливий акцент на тому, що Понтифік
схвалив обнародування документу саме в день літургійного спомину святого Томи
Аквінського, чия філософія до часів ІІ Ватиканського собору була визнана
Церквою як найпридатніший для теологічних досліджень метод пізнання дійсності.
"Першість, яку Церква визнала за його методом та його вченням, робить їх не
винятковими, а зразковими", – сказано у преамбулі Декрету.
Декрет складається
з двох частин: преамбули, в якій сформульовано причини й головні напрямки
реформи, а також головної частини, де містяться нові норми філософського
вишколу, якими вносяться зміни до Апостольській конституції Йоана Павла II Sapientia Christiana (1979 р.).
"Філософська
реформа" стосується трьох напрямків: насамперед, ідеться про церковні
філософські факультети та інститути, засновані на базі церковних університетів;
крім того, реформа торкнеться церковних теологічних факультетів та інститутів, афілійованих
при теологічних факультетах; так само зазнає змін викладання філософії у
семінаріях.
Документ
встановлює, зокрема, що в програмах серед обов’язкових предметів, в числі яких
є філософія пізнання, філософія природи, філософія людини, буття й моральна
філософія, має з’явитися логіка. Підкреслено особливу роль метафізики. Студенти
будуть повинні вивчати не лише підручники, але й опрацьовувати тексти видатних
авторів. За незадовільне вважається саме лише знання різних філософських течій,
тобто, самої історії філософських вчень. Натомість обов’язковою стає така мета
філософської підготовки, що дозволятиме будувати думки і класифікувати їх в
суто філософській площині. Звертається увага на стабільність викладацьких
кадрів. Чи не найголовнішою тезою про викладачів філософських дисциплін є
вимога мати, як мінімум, науковий ступінь доктора філософії – причому, по суті,
цей ступінь має бути церковний. Враховуючи, що нині можуть виникати певні
складності щодо отримання церковного філософського вишколу, декрет також
визначає порядок допуску до викладання кандидатів з нецерковними науковими
ступенями з філософії. Отже, за правилом, кандидат на викладацьке місце повинен
буде пройти відповідну попередню перевірку щодо відповідності рівня його
підготовки вимогам Церкви до філософської освіти – іншими словами, йдеться про свого
роду процедуру "канонічного допуску" для викладання у церковних
навчальних закладах. Крім того, декрет передбачає усталення числа постійних
(штатних) викладачів філософії на факультетах чи кафедрах, що має забезпечити
відповідну якість викладання.
За інформацією Holy See Press Office, Congregation for
Catholic Education, Zenit
Немає коментарів:
Дописати коментар