Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

середа, 17 квітня 2013 р.

БУТИ ВДОМА



За свою історію Церква пережила різні зміни. Будучи сталою структурою з міцними традиціями, вона весь час еволюціонує й розвивається. Це стосується багатьох питань, зокрема й апостольства мирян, яке стало предметом особливо прискіпливої уваги Собору.



Apostolicam Actuositatem – Декрет про апостольство мирян – є документом, який, правду кажучи, нагадує нам, чим є апостольство, чого мають прагнути християни, об’єднані в Містичному Тілі Церкви. Уже на початку Декрету нам нагадують, що християни мають гуртуватися, особливо за наших часів (слід врахувати, що від ІІ Ватиканського Собору минуло півстоліття, тож ситуація ще більш актуалізувалася для нас із вами). Нас закликають брати до уваги зростання населення планети й науково-технічний прогрес. З огляду на сучасні можливості телекомунікацій і соціальних мереж, це особливо стосується нас тут і тепер.
Розділ І, Про покликання мирян до апостольства, нагадує нам засади Вселенської Апостольської Церкви: кожен християнин, покликаний бути апостолом Христовим, повинен щодня, щомиті дбати про навернення до Ісуса, про поширення віри у Святу Трійцю, про пізнання Правди тими, хто ще перебуває на шляху до Бога.
Думаю, що всім нам потрібно пам'ятати, як каже Декрет, що на всіх християн покладено важливе завдання: трудитися заради того, щоби Божественну звістку спасіння пізнали й прийняли всі люди по всій землі. Це має бути під силу лише всій християнській спільноті, об’єднаній разом, і миряни не можуть перекласти це завдання на плечі богопосвячених осіб.
Розділ ІІ, Про задачі апостольства мирян, указує на те, що кінцевою метою є порятунок людства. Христос прийшов, щоби врятувати світ. Ті ж, які йдуть за Ним, не повинні ані на мить забувати про свою місію, що її апостоли успадкували від Сина Божого і передали своїм послідовникам. Божий задум щодо людства полягав у тому, щоб люди в мирі творили й невтомно вдосконалювали порядок усталених речей. Людина не повинна забувати, що Бог є Творцем і закликає нас до творчості. Тож миряни не повинні закопувати свої таланти, а навпаки, мають розвивати їх і заохочувати інших до розкриття свого потенціалу.
Миряни повинні взяти на себе обов’язок оновлення поточних справ. Повинні піклуватися, щоб Церква не була поза суспільством. Повинні дбати, щоби почуватися громадянами не лише у своїх країнах, а й щоби бути повноправними громадянами Містичного Тіла Церкви. Декрет нагадує, що сучасні засоби комунікацій сприяють тому, щоб Церква набула вселенського поширення, а її громадяни почувалися справді єдиною родиною попри фізичні політичні кордони.
Розділ ІІІ вказує на різні сфери апостольства, що випливає з людського різноманіття. Церква складається з чоловіків і жінок різного віку, різних національностей, і кожен із нас повинен знайти в Церкві своє місце, свою посильну працю, щоб якнайповніше розкрити свої таланти. У цьому розділі нам нагадують, що в церковних спільнотах участь мирян є настільки необхідна, що нормальна діяльність парафій без діяльності вірян просто неможлива. Не можна також забувати про апостольство подружжя. Церква заохочує, щоб в апостольській діяльності знаходили своє місце й подружжя, адже християнська родина є основою Церкви майбутнього. У подружжі виховується молодь, а молодь зі своєю енергією, сміливістю, відкритістю якнайкраще прислуговується для розбудови Церкви згідно з викликами часу.
У Декреті йдеться про різні способи апостольства, коли кожен несе Христа відповідно до своїх здібностей, можливостей, талантів. Мирян заохочують до розпізнання свого покликання, свого шляху до апостольства. Адже кожен із нас є унікальним і має свій особливий талант. Як немає двох однакових людей, так і немає двох однакових шляхів і способів апостольства.
Проте не можна забувати про важливість підготовки до апостольської діяльності. Важливою є катехизація, важливим є навчання, важливо пережити, пропустити крізь своє серце, свою душу і свій розум науку Христа, і лише тоді брати на себе сміливість нести цей дар іншим.
ІІ Ватиканський Собор своїм Декретом про апостольство мирян наголошує на тому, що Церква – наш спільний дім, і ми разом маємо про нього дбати. Миряни не є в ньому гостями, а тому відповідальність за нього лежить і на них також.

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ


"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/

Немає коментарів:

Дописати коментар