ПОТРЕБА ВІРУЮЧИХ ФАХІВЦІВ

Продовжуємо публікацію уривків із книги "Діти Собору ставлять питання". Сьогоднішній герой публікації – святої пам’яті єпископ Ян Храпек (1948-2001), доктор теології, член Колегії консультантів Папської Ради у справах засобів масової інформації. Питання ставлять Аліція Висоцька, Томаш Вишчицький і Кшиштоф Войчеховський.

У тексті декрету "Inter mirifica" з’являється визначення "засоби суспільного повідомлення думки". Чому не скористалися найбільш популярними визначеннями "засоби масової інформації", "mass media" тощо? Що означає ця термінологічна різниця?

У визначенні "засоби масової інформації" прихований засновок, що переконаннями й поведінкою людей можна довільно керувати. Церква свідомо протистоїть такому спрощеному поглядові.

Словом "засоби" наголошують на тому, що діяльність преси, радіо, телебачення залежить від того, ким вони застосовуються, з якою метою і який зміст передають. Адже це лише "засоби", які служать розмаїтим цілям. Те, чи буде прийнято переданий зміст, залежить від багатьох факторів – не лише від бажання надавача інформації.

Важко заперечити, що саме під впливом ЗМІ здійснилося надзвичайне уодноманітнення культурних і звичаєвих зразків.

Так, із досліджень впливу засобів суспільного повідомлення виходить, що вони дуже сильно впливають на нашу зовнішню поведінку. Адже вони можуть уодноманітнити стилі поведінки чи одягу. Проте інакше виглядає вплив змісту ЗМІ на більш глибокому рівні. Людина приймає передусім ті речі, які узгоджуються з її наявним досвідом.

Але острах перед уодноманітненням світу, принаймні в зовнішньому шарі, не видається ані перебільшеним, ані неактуальним. Чи можна від цього захиститися, поважаючи водночас завжди сильно наголошуване Церквою право на інформацію?

Ця дуже важлива проблема постала не лише перед Церквою. Але я не був би тут песимістом. Для того Господь Бог дає нам різні здібності, а передусім – інтелект, щоби ми використовували їх для захисту від загроз.

ЗМІ підпорядковані законам вільного ринку, але Церква, переповідаючи слово Боже, послуговується цілком іншими категоріями. Чи у зв’язку з цим повинна Церква брати участь у грі, правила якої для неї є неприйнятними?

Чи обов’язково ринок повинен бути ворогом Церкві? Так, сьогодні їй загрожує передусім хижацький характер ринку. Церква нині повинна виробити методи присутності у світі, захопленому ринком і економікою. Церква має зробити більш людяними наявні на ринку й в економіці закони, а також використовувати економіку для євангелізації. У Середньовіччі люди, які отримували прибуток, опікувалися справами милосердя, підтримували культуру, будували церкви, сиротинці, лікарні, бібліотеки. Я думаю, ми маємо рухатися в тому ж напрямі.

Великою небезпекою є оцінка ЗМІ лише згідно з комерційними критеріями. Так, ці критерії є вагомі: коли щось добре продається, це означає, що воно задовольняє потреби великої групи людей, не можна про це забувати. Але не можна й зупинитися на цьому.

У такому разі чим є "добра преса", сприяти якій закликає Декрет?

Як на мене, це та преса, яка шанує споживача, його переконання й цінності, які він визнає. Така повага не має нічого спільного з дешевою домовленістю з читачем, легким компромісом. Також повага може виражатися в належній полеміці. Добра преса будує простір порозуміння між людьми. Крім того, вчить людей думати. Це має бути преса на високому професійному рівні.

А добра католицька преса?

До того, що я тільки що сказав, додав би, що добра католицька преса мусить бути вірною всьому навчанню Церкви й проголошуваним нею моральним засадам. Католицька преса повинна сіяти братерство, надію і мир, а також уміти полемізувати у євангельський спосіб, тобто без ненависті.

Декрет стверджує, що обговорення, опис, представлення морального зла, також і у ЗМІ, може служити глибшому пізнанню й аналізу людини, але ці засоби мають підпорядковуватися моральним засадам. Чи не звучить це як наказ моралізаторства?

Звісно, не можна не показувати проявів зла, але при цьому потрібна певна етична вразливість. Критерієм вибору матеріалу в пресі, у фільмі, на телебаченні не має бути лише сенсаційність. Це може звучати моралістично, але я сказав би, що правда повинна подаватися зі співчуттям до людських страждань і з відповідальністю за споживача.

Підготувала Катерина Рассудіна

ФОТО:

Ось таким єпископ Ян Храпек лишився в пам’яті своїх співвітчизників… Усміхнений друг дітей, відкритий на добрі медіа-ресурси. Малюнок К. Мондель, http://www.madel.jezuici.pl

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/