ТУТ МИ ВСІ РІВНІ

25 березня 1944 р. концтабір Майданек, що був поблизу польського міста Любліна, залишився без душпастиря: у газовій камері відійшов до Бога блаженний Омелян Ковч, священик і мученик. Його тіло спалили, та ніхто не міг затримати його дух від вознесіння до Отця. А перед тим отець думав тільки про одне: "Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання?"

Омелян Ковч народився 1884 року на сучасній території Івано-Франківщини. Богословську освіту отримав у римському університеті Urbanianum, священицьку формацію – також у Римі, у Руській колегії при парафії Сергія та Вакха. Одружився, а 1911 року прийняв Таїнство Священства з рук єпископа Григорія Хомишина як ієрей візантійського обряду.

Як священик, служив спочатку на території Галичини, пізніше чотири роки душпастирював у Боснії. Під час І Світової війни повернувся додому та став військовим капеланом. Пізніше став парохом у Перемишлянах. Його сучасники згадували, що "отця Ковча всі любили: українці, поляки, євреї. Отець Омелян не дбав про себе, робив добро всім, хто до нього звертався". Мав майбутній священномученик і міцну Домашню Церкву: вони з дружиною тішилися шістьма дітьми, а разом із ними ще й встигали допомагати та опікуватися сиротами та нужденними.

Коли прийшла радянська влада, о.Омелян не лише протистояв безбожникам, а й надалі гуртував навколо Церкви людей: організовував свято Йордану і навіть євхаристійні конгреси. Коли прийшли фашисти, зауважив: "На місце одного "добродія" приходить другий, тільки їхні ґудзики в мундирах змінилися…" Почалися масові вбивства євреїв. Згідно з дозволом Пія ХІІ, окремі священики, зокрема о.Омелян, почали видавати євреям нібито свідоцтва про хрещення. До того ж Омелян Ковч написав Гітлеру листа, де жорстоко засудив убивства євреїв. Так він і потрапив до Майданка… Пізніше його намагалися врятувати – і родина, і навіть сам Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький. Фашисти ставили єдину умову: щоб отець відмовився від того, аби надалі допомагати євреям. Він натомість відмовився пристати на таку "пропозицію".

Тоді він був єдиним священиком, який сповідав у Майданку, служив Євхаристію, навіть причащав людей крихтами чорного хліба. У листах він просив не клопотатися про його визволення, а прийняти Божу волю – ту, яку він знайшов саме в таборі смертників, що зробився для о.Омеляна Ковча Небом. Про це свідчать і уривки табірних листів…

"Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання? Вони пішли б у Вічність з усіма своїми гріхами в глибокому розпачі, що веде до пекла. Тепер ідуть з піднесеною головою, лишаючи свої гріхи. Я бачив мир та ясність, що їх охоплювала [...].

Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім Неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці. З усіх присутніх я тут одинокий священик…

Тут я бачу Бога, Який єдиний та однаковий для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші Церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю Службу Божу, всі вони разом моляться. Моляться різними мовами, але чи Бог не розуміє усіх мов? Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм переходити цей місток у вічність. Хіба це не благословення? Хіба це не є найвеличніший вінець, який Господь міг покласти на мою голову? Саме так! Дякую Богові тисячу разів на день за те, що Він послав мене сюди. Я не смію просити Його про щось більше. Не турбуйтеся про мене – радійте зі мною! […]

Моліться й за творців цього табору і цієї ідеології. Вони потребують ваших молитов. Нехай Господь зглянеться над їхніми душами".

"Не робіть даремних зусиль, я не можу цього місця покинути, бо тут я потрібний. Ці нещасні люди, яких тут є тисячі, потребують мене. Я – їхня єдина втіха. Це мій обов’язок – залишитися тут, і я щасливий..."

Небо прийняло о.Омеляна 25 березня, на свято Благовіщення. Так той, хто був парохом Майданека, напевно став заступником всіх його мучеників…

Підготувала Анця Кушницька

ФОТО:

Блаженний о.Омелян Ковч

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/