Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

вівторок, 12 лютого 2013 р.

ФРАЗА ВСЬОГО ЖИТТЯ


Хіба не дивно? Людина може зробити силу-силенну добрих справ, написати багато статей і цінних книжок, виголосити безліч мудрих промов, а її пам’ятатимуть за однією фразою. Так, кардинал-протодиякон Перикл Фелічі зробив багато для Церкви, а знають його як людину, яка на пам’ятному конклаві 1978 року проголосила світові: Annuntio vobis gaudium magnum! Habemus papam! Eminentissimum ac Reverendissimum Dominum Carolum Sanctae Romanae Ecclesiae Cardinalem Wojtyla, qui nomen sibi imposuit Joannem Paulum Secundum*.




Напевно, і без знання латини можна здогадатися, що цією фразою кардинал Фелічі привітав світ з обранням Папи Йоана Павла ІІ, проголосив останнього папу ХХ ст. Записи цієї видатної події поширилися світом, і його голос є одним із найбільш упізнаваних голосів ватиканських розпорядників у світі. Слід зазначити, що він мав честь двічі проголошувати: Habemus Papam (лат. "Маємо Папу"). Уперше – на завершенні конклаву 25-26 серпня 1967 р. – це було проголошення Альбіно Лучані папою Йоаном Павлом І. Хоча більшість джерел подає покладання палію на двох пап протягом одного року як найвидатнішу подію в житті кардинала Фелічі, він зробив надзвичайно багато і як священик, і як теолог, і як фахівець із канонічного права, і як талановитий адміністратор.
Перикл Фелічі народився 1 серпня 1918 р. у Сеньї, італійському містечку, розташованому неподалік від Рима. Його батьки – Луїджі Фелічі й Анна Рошіолі – мали трьох синів: Метелло, Жонеса і Перикла. Початкову освіту майбутній кардинал Фелічі почав здобувати в рідному Сеньї, там же пішов до семінарії, потім продовжив навчання в Римі. Після семінарії вчився у Папському університеті і в університеті La Sapienza (з італ. "Мудрість"). Написав дві докторські дисертації: з філософії (1929) та теології (1934). Упродовж певного часу вивчав психопатологію. Потім науковий і професійний інтерес дона Фелічі перейшов до правознавства – як церковного, так і світського. Деякий час він вивчав окремі аспекти кримінального права, де знадобилися знання з патологічних проявів людської психіки. Паралельно з дослідницькою починається й викладацька діяльність Фелічі у Папських вищих навчальних закладах.
При цьому Перикл Фелічі ні на крок не відступав від свого покликання. Його священицьке рукоположення відбулося 28 жовтня 1933 р. у рідному місті Сеньї. Після переїзду до Рима він суміщає академічну кар’єру зі служінням священика. Протягом 16 років був духовним директором головної римської семінарії, обіймав високі посади у Ватикані, зокрема був таємним камергером Його Святості від 28 грудня 1940 р., аудитором Священної Римської Роти від 20 вересня 1947 до 1960 р. Від 7 липня 1960 р. дон Фелічі був Генеральним секретарем центральної підготовчої комісії ІІ Ватиканського Собору.
У вересні 1960 р. він був призначений титулярним архієпископом Самосати і досить швидко, уже 28 жовтня 1960 р., став єпископом. Церемонія відбувалася в Патріаршій базиліці Ватикану. Папа Йоан ХХІІІ проводив цю ординацію. У 1962-1965-х роках єпископ Перикл Фелічі був Генеральним секретарем ІІ Ватиканського Собору. Він був сумлінним секретарем і доскіпливо стежив за дотриманням усього церемоніалу і всіх процедур. Цілком можливо, що також і кардиналу Фелічі ми завдячуємо тим, що ІІ Ватиканський Собор став продовженням природного розвитку Святої Католицької Церкви.
Як професійний каноніст, кардинал Фелічі (кардиналом він став 27 серпня 1967 р.) приділяв надзвичайну увагу збереженню Традиції Церкви у всіх її проявах. Повертаючись до того, з чого ми почали, відзначимо: Перикл Фелічі увійшов в історію завдяки проголошенню найвідомішого папи ХХ століття – блаженного Йоана Павла ІІ. Надзвичайна енергійність, діяльність, активність не минулися дарма: кардинал "згорів" на роботі, померши 22 березня 1982 р. від серцевого нападу.

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ

*"Звіщаю вам велику радість: маємо Папу! Його Високопреосвященство Владика Кароль кардинал Святої Римо-Католицької Церкви Войтила, який узяв собі ім’я Йоан Павло Другий".

ФОТО:
Перикл Фелічі, Генеральний секретар ІІ Ватиканського Собору


"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/


Немає коментарів:

Дописати коментар