ЄВХАРИСТІЯ У II-III
століттях
Найраніший опис євхаристійної відправи
знаходимо в "Першій Апології" св. Юстина, написаній для цезаря
Антоніна Пія близько 150 року. Юстин описує християнську науку, життя і культ.
Він подає два описи Євхаристії, що дозволяє точно відтворити обряд. Християни
збираються на Євхаристію в неділю, у призначене місце приходять вірні з міст і
сіл. Євхаристію веде керівник – св. Юстин пише до язичників і не вживає слова
"єпископ". Літургія розпочинається читанням Святого Письма – як
Старого, так і Нового Завіту. Святе Письмо читає читець і робить це так довго,
як дозволяє час. Виняткове місце в читаннях відведено Євангеліям – св. Юстин
першим вживає множину. Коли читець закінчує, керівник живим словом звертається
до вірних і заохочує до життя згідно з почутим Словом. Далі всі підводяться з
місць і спільно моляться, однак автор не подає слів цієї молитви вірних.
Поцілунок миру завершує молитву під час Євхаристії, поєднаної з уділенням
Хрещення. Тоді керівникові приносять хліб і вино, змішане з водою: так просто
уявлялося принесення Дарів. Над Дарами священнослужитель "відправляв
молитви і подяки": св. Юстин не подає змісту цієї Євхаристійної молитви,
оскільки священик складав її вільно за відомою йому схемою. Євхаристійну
молитву народ завершував радісним вигуком: "Амінь". Диякони роздавали
присутнім Тіло і Кров Господні. Наприкінці збирали пожертви й передавали
керівникові, оскільки він розподіляв допомогу тим, хто її потребував. Відсутнім
же на відправі заносили Причастя додому. Євхаристія, описана св. Юстином,
складається вже з двох частин: читання Святого Письма і відправлення обряду.
Оскільки "Апологія" говорить узагалі про християн, а не про конкретну
спільноту, ми можемо зробити висновок, що такий порядок мала Служба Божа як у
Римі, так і в головних спільнотах Сходу.
Мине не так багато часу, а у відправленні
Євхаристії відбудеться зміна молитов, що промовляються під час обряду. Про це
свідчить твір, що з’явився близько 215 року під назвою "Апостольська
Традиція", загально приписувана св. Іполиту. Це перший твір, що містить не
лише схеми молитов, а й цілі готові молитовні формули. Завершився період
священнослужителів-харизматиків, надходить час усталених літургійних формулювань.
Усе спрямовано на уніфікацію обрядів. Святий Іполит не подає повного опису Євхаристійної
Літургії, але перший наводить зразок Євхаристійної молитви; священнослужитель
може й далі складати власні молитви, але ця є найдавнішим зі збережених текстів
месальної Літургії. Ота найдавніша Євхаристійна молитва Церкви знову впроваджена
в нашій Літургії: відповідно змінена, вона вживається як наша Євхаристійна
молитва. Треба завважити ще одне: Літургія, представлена "Апостольською
Традицією", була єдиною, спільною для всієї Церкви, як у східних, так і в
західних провінціях імперії.
До середини III століття Євхаристію відправляли
в будинках, де були великі приміщення, хоча вже з початком III століття маємо випадки,
коли будинок передається винятково для культових потреб. Такий будинок називався
"домом церкви", а згодом – просто церквою. У другій половині III
століття християни вже споруджують великі будинки, де збираються на молитву. У
Римі на той час їх було близько сорока. Особливе місце культу і зростання кількості
вірян вплинуть на обрядовий аспект відправлення Євхаристії.
Перекладено за: Eucharystia pierwszych chrześcijan, Znak, 1987.
На фото – фрагмент мозаїки з церкви
примноження хлібів і рибин. Табха, Ізраїль.V ст.
"КВ"
в електронному форматі
Приклади
випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І
півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При
передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар