Уявіть собі, що зі святим, який жив і помер хоча б і в Середньовіччі,
можна дуже змістовно поговорити. Не тільки в Небі, а й тут, на землі – і для цього
не обов’язково мати містичний досвід.
Щоб поговорити, наприклад, зі св.Томою Аквінським, вистачить… його
книг! Якщо сучасникам складно відповісти на питання про віру, то св.Тома
Аквінат може допомогти, адже він завжди писав чітко і ясно навіть на складні
теми Віровчення. Духовну розмову зі св.Томою про Євхаристію і вирішив провести
о.Яцек САЛІЙ ОР.
Отець Яцек: Уже дві тисячі
років уся Церква щонеділі збирається на Службі Божій. З цього джерела Церква
неустанно черпає своє існування і надприродну силу. Разом із тим Служба Божа є тайною,
яку постійно потрібно поглиблювати і яку ми ніколи не пізнаємо до кінця. Вірю,
що розмова з тобою, отче, допоможе нам трохи більше зрозуміти цю тайну. Почну з
елементарного запитання: що таке Служба Божа?
Св.Тома: Це – Таїнство Господньої
Муки, бо в ньому присутній підданий мукам Христос. Тому повним наслідком цього Таїнства
є все, що є наслідком Господньої Муки. Адже це Таїнство уособлює для нас
Господні Муки. Звідси ясно випливає, що це Таїнство знищує смерть, що її своєю
смертю здійснив Христос, і відновлює життя, що його започаткував Христос своїм Воскресінням.
Отець Яцек: Напевно, усе це
так підкреслюється в науці Церкви тому, що Таїнство Євхаристії не лише поєднує
нас із Христом, а й сприяє нашій жертовності, віддаванню ближнім. Але я маю
таке запитання: адже Христос діє не лише в Таїнстві Євхаристії, а й у інших
таїнствах? І в них теж діє силою своєї Муки.
Св.Тома: Христос в один
спосіб є присутній в цьому Таїнстві, інакше – в іншому. Інші таїнства мають
наслідки, що стосуються окремих осіб, наприклад, у Хрещенні благодать приймає
лише сам охрещений. Натомість ця сакраментальна Жертва приносить всезагальний
наслідок, адже його приймає не лише священик, а й ті, за кого він молиться, а
також уся Церква, як живих, так і померлих. Так є тому, що в цьому Таїнстві присутній
сам Христос, Який є всезагальною причиною всіх таїнств.
Отець Яцек: Може, однак,
варто конкретніше показати цю вищість Євхаристії понад усіма іншими таїнствами?
Св.Тома: Усі таїнства
стосуються цього Таїнства як мети. Таїнство Священства, ясна річ, прямує до
освячення Євхаристії. А от Таїнство Хрещення сприяє тому, щоби Євхаристію
приймати. Це вдосконалюється Миропомазанням, завдяки якому людина не соромиться
не уникати цього Таїнства. Також Покаяння і Помазання хворих підготовлює до
гідного прийняття Тіла Христа. А Подружжя пов’язане з цим Таїнством щонайменше
своєю символікою, оскільки означає зв’язок Христа і Церкви, образом єдності
якого є Таїнство Євхаристії.
Отець Яцек: Не раз, отче, ти
пояснював католицьке вчення про істинну й реальну присутність Тіла і Крові
Господньої під видом хліба й вина. Це вчення однозначно випливає з Євангелія,
адже Господь Ісус не казав: "Це – символ мого Тіла", але казав: "Це
Тіло моє". Тут варто пригадати також кінець шостого розділу Євангелія від
св. Йоана. А саме те, що багато учнів обурилося через учення Господа Ісуса, що "тіло
моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій". Це свідчить про те, що
Господнє вчення сприйняли дослівно – адже в іншому разі не було б приводу для
обурення. Відтак Господь Ісус не намагається стримувати тих, хто відходить, не
намагається пояснити своє вчення у символічному смислі, запитує лише в повному
спокої своїх Дванадцятьох: "невже й ви бажаєте відступитися?" Коротко
кажучи, Євангеліє не залишає сумніву, що в Євхаристії Тіло і Кров Христа
присутні істинно й реально. Отже, моє питання не буде проханням підтвердити, що
католицьке вчення про Євхаристію цілковито узгоджене з Євангелієм. Я просив би
тебе, отче, радше про якийсь поглиблений погляд на тему цього реалізму Євхаристійної
істини.
Св.Тома: Його вимагає
досконалість Нового Завіту. Адже жертви Старого Завіту містили в собі істинну
жертву Христової Муки суто символічно, як ми читаємо в Святому Письмі: "Закон бо, мавши лиш
тінь майбутніх благ, а не самий образ речей" (Євр 10, 1). Тому потрібно
було, щоби встановлена Христом Жертва Нового Завіту мала в собі щось більше,
тобто, щоби містила Його самого, який претерпів муку – не лише в знаку чи символічно,
а істинно й реально.
Крім того, це узгоджується з любов’ю Христа, який заради нашого
спасіння прийняв істинне тіло нашої людської природи. А оскільки найважливішою
рисою дружби є перебування разом із друзями, обіцяв винагородити нас своєю
тілесною присутністю: "де бо є мрець, там і орли зберуться" (Мт 24,
28). Отже, Він не позбавив нас на нашому шляху своєї тілесної присутності, а
єднається з нами через істинні Тіло і Кров. Ми читаємо про це у св. Йоана: "хто
споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я в ньому" (Йн
6, 56).
Нарешті, цього вимагає зрілість віри, якою ми охоплюємо як Божественність
Христа, так і Його людськість, згідно зі словами: "Віруйте в Бога, віруйте
й у мене" (Йн 14, 1). Отже, віра стосується невидимого. Свою
Божественність Христос представляє нам невидимо. У подібний невидимий спосіб
Він показує нам у цьому Таїнстві своє Тіло.
Отець Яцек: Перша з трьох
поданих тобою інтуїцій вказує на дуже багату проблематику старозавітних посилань
на Таїнство Євхаристії. Ми не маємо часу, щоби входити у євхаристійну символіку
дерева життя, жертви Мелхіседека або пасхального ягняти, на яку ти вказуєш, отче,
у своїх творах. Але для того, щоби повністю не оминути цієї проблематики, скажи нам принаймні пару слів на тему дару
манни як пророчого проголошення Євхаристії. Сам Господь Ісус звертав на це
увагу (Йн 6, 32н і 48-51).
Св.Тома: Манна означає: "що
це?" Адже юдеї, побачивши її, питали одне одного: "що це?" Отже,
ніщо не дивує більше, ніж Син Божий, який став чоловіком. Відтак тут у кожного
з’являється запитання: "Що це?" Інакше кажучи: як так сталося, що Син
Божий є Сином Чоловічим? Як сталося, що одна Особа Христа є у двох природах? "І
дадуть йому ім’я: Чудесний" (Іс 9, 5). Чимось також дивовижним є те, у
який спосіб Христос присутній у Таїнстві.
У розмові було використано твори св.Томи: "Виклад Євангелія від
св.Йоана" (cap. 6: lect. 4, nr 914; lect. 6, nr 963-964)
та "Суму теології" (3: q.
65 a. 3; q. 75 a. 1)
Оригінал вийшов друком у
часописі W drodze. Переклад із польської Катерини
Рассудіної. Адаптовано для "КВ"
ФОТО:
Святий Тома Аквінський ОР
"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6
При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на
http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар