Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

четвер, 16 травня 2013 р.

НА ПОРОЗІ ВІЧНОСТІ



"Будеш любити ближнього твого, як себе самого". Коли ми вкотре читаємо або чуємо заповідь любові – чи ми застосовуємо її і до тих ближніх, які раніше за нас полишили цей світ? А до тих, які, страждаючи, не знають, що з ними буде "на тому світі"? Однак саме вони особливо потребують нашої любові й чекають на допомогу.





Святий о. Піо писав, що "досвід святих, які допомагали померлим, що страждають у чистилищі, нехай стане для нас усіх заохоченням дарувати любов тим, які вже переступили поріг смерті". Як тепер відомо з історії життя самого отця Піо, він і сам ставав таким помічником: його містичні зустрічі зі стражденними душами не раз закінчувалися тим, що він відправляв у їхніх намірах Святу Літургію, а потім тішився їхньою радістю. Подібні зустрічі переживала св. Фаустина Ковальська, через яку Господь дав нам у дар Коронку до Божого Милосердя. До неї також приходили душі з чистилища, і вона допомагала їм своєю молитвою, щиро співчуваючи нещасним у їхніх стражданнях – і щедро жертвуючи за них свої, а їх у житті святої монахині було вдосталь. А як ми, наслідуючи приклад святих, можемо допомогти тим нашим ближнім, кого Бог очищує перед брамою раю?

Допомога страждальцям

Далеко не кожен, хто страждає, усвідомлює цінність дару страждання й те, що воно є особливою нагодою жертвувати його в намірах Христа і Його Церкви. Тому першим "пунктом" у цій темі є молитва в намірах живих страждальців (незалежно від причин їхніх страждань), особливо тих, які не розуміють суті свого страждання та не вірять у Боже милосердя. Такі люди перебувають у небезпеці впасти у відчай та остаточно зневіритися. Це загрожує їм духовним занепадом та цілковитою відмовою прийняти Божу любов і шкодувати про гріхи – відмовою аж до смерті. Відповідно, йдеться про загрозу пекла: того, хто відмовляється просити пробачення, не можна вибачити насильно.
Одне зауваження: страждання зневіри може не виявлятися зовнішньо. У серйозній небезпеці може перебувати як важкохворий невіруючий, так і нібито цілком успішна та фізично здорова людина. Тому в молитві доцільно використовувати формулювання на зразок "за навернення до Бога, благодать розкаяння та вічного спасіння для всіх, хто страждає від духовних і тілесних хвороб".
У практиці релігійного життя багато видів служіння милосердя спрямовані на те, щоби стражденні пізнали Божу любов та змогли (і встигли) на неї відповісти. У багатьох парафіях (також і українських) є групи парафіян, що опікуються хворими та самотніми людьми, яких знаходять де завгодно: на вулиці, за розповідями сусідів ("знаєте, бабця з 50-ї квартири щось уже не виходить"), знайомих… Досвід їхнього служіння підтверджує пророчі слова блаженної матері Терези: найстрашнішою хворобою нашого часу є самотність.

На порозі вічності

Окремо варто говорити про молитву за вмираючих. Церква вчить нас, що навіть затверділий грішник може розкаятися в останню мить свого життя. Саме тому ми, промовляючи молитву "Радуйся, Маріє…", у другій частині просимо Богородицю: "молись за нас, грішних, нині, і в годину смерті нашої".
Тому св. Тереза з Лізьє вже в підлітковому віці мала духовний "клопіт" – розбійника, який не бажав перед стратою висповідатися та прийняти Боже прощення. Поки ціла Франція з жахом спостерігала за цією історією, юна панянка Мартен усі свої молитви та жертви складала за нерозкаяного. І найщасливішим моментом її життя було те, що вперта молитва досягла мети: розбійник перед смертю все-таки поцілував розп’яття. Так народився її "перший духовний син".
Молитва за вмираючих може спасти для неба багатьох, навіть якщо той, хто молиться, не перебуває безпосередньо поруч із тим, хто вмирає. Можна молитися Коронкою до Божого Милосердя, промовляти Святий Розарій, звертатися до Бога своїми словами.
У молитві за спасіння вмираючих варто просити духовного керівництва в матері Терези. Залишивши стіни монастиря, вона "пішла в народ" і перше, що зробила, це заснувала дім для вмираючих у Калькутті. Там вони вмирали просто на вулицях… Перед остаточним поворотом у своєму житті мати Тереза важко захворіла (ледь не померла) і мала видіння: на небі вона постала перед св. Петром. Апостол спитав її, навіщо вона сюди прийшла: "Тобі тут немає чого робити. На небі немає бідних, про кого ти піклуватимешся?" На що сестра Тереза відповіла: "Добре, я піду. Але скоро й у вас з’являться бідні. Я приведу їх на небо з нетрів".

Очищення заради святості

Катехизм Католицької Церкви (1030-1032) визначає, що ті, які вмирають у благодаті й приязні Божій, але ще не є досконало очищені, хоча мають запевнення про своє вічне спасіння, однак по смерті проходять очищення, щоби здобути святість, необхідну для входження до небесної радості. Це остаточне очищення вибраних Церква називає чистилищем, яке цілковито відрізняється від кари проклятих.
Молитва та жертва – єдиний подарунок і вияв любові до душ тих, хто перебуває у чистилищі. Як далі каже ККЦ, від найдавніших часів Церква вшановувала пам’ять померлих і молилася за них, приносячи, зокрема, Євхаристійну Жертву, щоб, очищені, вони могли дійти до блаженного бачення Бога. Церква словами св. Йоана Золотоустого також рекомендує давати милостиню, здійснювати відпусти й покутні діла заради померлих: "Помагаймо їм і пам’ятаймо про них. Якщо сини Іова були очищені жертвою свого отця (див. Іов 1, 5), то чому ми сумніваємося, що наші жертви за померлих приносять їм певну втіху? Не вагаймося допомагати тим, що відійшли, і жертвуймо за них наші молитви".

Ірина МАКСИМЕНКО


МОЛИТВА ЗА ПОМЕРЛИХ

Правильно
Неправильно
"Молімося за померлого Н."
"Молімося за душу Н."
(Тому що людина з душею і тілом була відкуплена Христом і так само братиме участь у вічному житті.)
"Помолимося за тих померлих,чиї  імена відомі лише Богові."
"Віддамо Божому Милосердю тих померлих, які найбільше потребують молитви."
"Молімося за тих померлих, за кого моляться їхні найближчі."
"…за душі, яким немає звідки чекати порятунку".
"…за душі, за які ніхто не молиться"
(Церква під час кожної Служби Божої та Літургії годин віддає Богові всіх померлих, а також щороку відзначає спомин всіх померлих вірних).

За "Літургійно-пастирською інструкцією Єпископату України про похорон та молитви за померлих"

"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/


Немає коментарів:

Дописати коментар