ЯК ЧИТАТИ СВЯТЕ ПИСЬМО?

"Ніхто не має рецепту, як добре й належно переживати Святе Письмо. Такого рецепту ніхто не може нікому передати. Такого вміння кожен мусить досягати сам, особливо тому, що воно завжди є рівнозначне шуканню того, що ми прагнемо знайти в книжці, яка дає нам відповіді на питання, що нас мучать. Оскільки ми ставимо перед Священною Книгою різні питання, залежно від наших тривог і турбот, то кожен із нас має читати її на свій власний спосіб, переживати й вслухатися в ту науку, яку вона нам подає".

Так розпочинає свою найвідомішу книгу "Біблійне коло" Роман Брандштеттер, прочитати яку в українському перекладі раджу всім.

Слова слушні й цікаві. Далі автор описує свій власний досвід життя з Біблією, який напевно буде цікавим для багатьох українських читачів, а можливо, навіть стане у пригоді в застосуванні до власного життя методів цього польського автора єврейського походження.

Другий Ватиканський Собор

Догматична конституція ІІ Ватиканського Собору про Боже Одкровення (латинська назва – Dei Verbum) у своїй останній частині говорить про місце Біблії в житті Церкви. Там можемо знайти кілька вказівок, що стосуються нашої теми. Соборні отці говорять про різні види наближення до святого тексту. Так, найчастішим місцем зустрічі з Божим Словом є Свята Меса, коли вірні слухають Біблію та її пояснення. Також вірних заохочують до побожного читання Святого Письма – не простого читання, а саме побожного, бо одна справа читати Біблію, а інша – "Божественну комедію", наприклад.

Крім цього, Собор кілька разів повертається до питання вивчення Біблії під керівництвом компетентних пастирів та з використанням відповідних матеріалів. Хотів би наголосити саме на вивченні, дослідженні Святого Письма. Коли ми читаємо Слово Боже лише "поверхово", засвоюючи те, що очевидне, і не заглиблюючись, то ризикуємо зрозуміти зовсім мало, а часом і помилково! Коли писалися книги, що увійшли в канон Старого і Нового Завітів, то не всі вміли читати й писати, ба й сам процес "публікації" був досить дорогий. Тому писалися книги дуже продумані, насичені, для зрозуміння яких треба докласти чимало зусиль. Для сучасного читача додається ще одна трудність: віддаленість мови, культури, звичаїв, які панували в часи написання святих книг. Без вивчення, отже, Біблія відкриє перед вами лише частину свого духовного скарбу. Для початку вистачить, але на цьому не варто зупинятися. Дуже важливо в поглибленні тайн Біблії хоча б іноді мати підтримку компетентних священиків і групи вірних, які разом роздумують над Святим Письмом.

У документі ІІ Ватиканського собору ще підкреслюється важливість молитовної зустрічі з Божим Словом: його слухання має нас привести до зустрічі з живим Богом, а не залишитися на рівні позитивних почуттів та вражень.

Amor, тобто любов

Залишимо тему вивчення – дякувати Богу, в Україні вже діють різні центри богослов’я, де можна поглибити й власні знання у сфері біблеїстики (Київ, Бровари, Одеса, Львів, Городок, Ужгород, Івано-Франківськ, Дрогобич тощо). Слухання Божого Слова у храмі теж не вимагає особливих здібностей. А як самим роздумувати над Біблією?

Один зі способів роздумів над Святим Письмом зветься латинським словом Amor, що означає "любов", а назва утворюється з абревіації назв чотирьох етапів роздумів. Отож перший етап – це Adoratio – поклоніння. Перед читанням Біблії необхідно просити світла й мудрості Святого Духа, бо лише Той, Хто надихав священних авторів у написанні книг, може відкрити свій задум і нам. Необхідно у тихому приміщенні, де ніщо не заважає зустрічі з Богом, стати в Божій присутності й просити про світло для розуму та серця, аби зрозуміти, засвоїти волю Бога і принести плід засіяного в серце Слова.

Наступний етап – це Meditatio: читаємо сам текст. Можна читати Біблію поступово, книгу за книгою, розділ за розділом. Можна брати тексти, призначені на Літургію дня або найближчої неділі. Можна відкривати навмання й читати те, що відкриється. І читати так, ніби вперше бачите цей уривок. Щось може вас вразити, щось здивувати, щось сподобатися. Не поспішайте, "розжуйте" текст, зрозумійте його головну думку, заглибтеся в деталі, зверніть увагу на можливі дивні слова чи події, зазирніть у паралельні місця, часто вказані на полях тексту чи внизу сторінки. Зупиніться над кожним словом – це натхнений текст, написаний із великою старанністю авторами-людьми. "Святе Письмо подібне до ріки чи моря. Часто в тому місці глибина й самим ангельським очам ховається недоглядна, де зовні виглядає погано й просто" (Г. Сковорода, Наркіс). Що каже вам особисто, у вашій конкретній життєвій ситуації, цей уривок? Що хоче вам сказати Бог? Замисліться!

Зрозуміння Божого голосу приводить нас до наступного кроку – Oratio, тобто молитви, про що, власне, навчав Собор у Конституції Dei Verbum. Молитися треба про те, що ви зрозуміли, що до вас промовило на попередньому етапі. Є за що дякувати, є за що прославляти, є про що й просити.

І закінчуються роздуми четвертим етапом – Resolutio: завершенням, постановою. І цей етап важливий, хоча про нього часто забувають. Читання Біблії, її розуміння та молитовна зустріч залишаться незавершеними, якщо будемо лише слухачами, а не виконавцями Слова, як писав апостол Яків (1, 22). У цей момент робиться постанова: що треба змінити в моєму житті у світлі почутого Слова? Постанова має бути одна, конкретна, на короткий строк, щоб можна було пізніше перевірити її виконання. Постанова має бути справді конкретною: що маю зробити сьогодні (або найпізніше завтра), щоби Слово стало тілом у моєму житті. Не загальна думка: "Маю виправитися, стати кращим", – а щось точне: "Сьогодні заговорю з тим, кого оминаю вже довгий час", "Сьогодні о 19:15 помолюся один десяток Розарію в цьому намірі" тощо. Виконання такої постанови легко контролювати і запитувати себе, у разі її невиконання, що не так у мені, що треба змінити, щоб моє серце стало тим ґрунтом, який приносить стократний плід.

Ось такий спосіб (не єдиний!) роздумів над Біблією, який має нас привести до любові до Бога та Його Слова, і його може застосовувати кожен хоча б час від часу. Це "книга, що Богом дихає" (Г. Сковорода) – від неї набираємо широкого подиху Божої любові.

***

Якщо вжити мову економіки, то можемо говорити в наш час про інфляцію слова: слів багато, а результатів мало. Григорій Сковорода, наш відомий філософ і богослов, у своєму творі "Книжечка про читання Святого Письма, названа жінка Лотова" говорить про читання Біблії в міру: "Той, хто читає численні, до того ж з різними думками книги, не буде благовченим… З’їж одне зі смаком, і вистачить. Немає більш шкідливого, як різне й безмірне". Не треба поспішати від уривка до уривка, не така важлива кількість прочитаного. Треба подбати про якість, про глибину, про добре засвоєння того, що розгризли з горіха Божого Слова.

Якщо дамо змогу Божому Слову пустити коріння в нас, то відчуємо на собі істинність прекрасних слів, записаних у Книзі пророка Ісаї, де сам Бог Ягве звертається до свого народу: "Як дощ чи сніг сходить з неба й туди не вертається, але напуває землю, щоб вона родила й ростила, щоб давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, так і Моє Слово, що виходить із уст Моїх – не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Мені вгодно, і довершує те, чого Я його посилав!" (Іс 55, 10-11).

Отець Патрик ОЛІХ OFM

"КВ" в електронному форматі

Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6

І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/