6 серпня 2011 року відбулося освячення каплиці
Переображення Господнього та Матері Божої з Лурду в м.Кодима на Одещині. З
Божою допомогою, якщо все відбудеться так, як заплановано, освячення здійснить
єпископ Броніслав Бернацький у співслужінні з отцем-деканом Балтського деканату
Мартіном Пленетом та за участю паломників, щиро запрошених на святкове
Богослужіння.
Кодима є розташована на північному заході
Одеської обл., повз неї проходить залізнична дорога Одеса-Київ, на відстані 250 км від Одеси. Сучасна територія
Кодими в XVI-XVIII ст. входила до складу Польщі (Брацлавське воєводство). У
різні часи цими землями володіли польські магнати Замойські, Конецпольскі,
князі Любомирські. 1672 року ці землі після війни Польщі з Османською Імперією та
Московським Царством на короткий час перейшли до складу Османської імперії, а
після Карловицького миру 1699 року спустошений край був повернутий Польщі. 1703
року в Кам’янець-Подільському замку був складений документ про кордони по
річках Ягорлик і Кодима.
Володарями міста тоді були Конецпольські. 1719
року, після смерті останнього з їхнього роду – Яна Олександра, 1723 р. місто
перейшло до князя Юрія Павла Олександра Любомирського, який розпочав активно
залюднювати своє нове володіння під ріками Вісла та Волинь. Після його смерті
1735 р. ці землі відійшли його синові Юзефу, який 1754 р. заснував містечко
Кодима (назва тюркського походження, "мочариста земля", від
"мочар" – річка). Тут бере свій початок річка Кодима. Юзеф
Любомирський та наступні володарі Кодими, його брат Станіслав, а потім син
Станіслава – Олександр, також активно провадили політику переселення людей зі
своїх володінь сюди. Фактично, вони вплинули на етнічний склад населення сучасної
Кодими та району, в якому донині проживають нащадки тих переселенців із глибин
Польщі. Про це можна судити з великої кількості прізвищ польського походження, що
їх мають місцеві мешканці.
1793 року, після ІІ поділу Польщі, місто Кодима
ввійшло до складу Російської імперії, і тоді ж визріло рішення про побудову римо-католицького
храму. За дуже скромними відомостями з Літургійного календаря
Кам’янець-Подільської та Луцько-Житомирської дієцезій відомо, що храм
Провидіння Господнього був побудований у 1831-1849 рр. Він входив до складу
Балтського деканату. Можна припустити, що, згідно з відомостями 1847 року, його
будівництвом опікувався о.Станіслав Дужицький, збираючи пожертви від місцевих
католиків. 1867 р. настоятелем був Целестин Пшецлавський. За відомостями 1905
року храм "був кам’яний п’ятого класу, парафіян – 1295 душ,
адміністратором був Антоній Скальський". 1914 року адміністратор не
змінився, а кількість парафіян зросла і становила 1374 особи. Варто зазначити,
що до революції католицьку віру сповідувала майже половина тогочасного населення
міста Кодима.
Наприкінці 20-х років ХХ св., вже в період
войовничого атеїзму, храм у Кодимі було закрито. Було знищене все церковне
майно та музичний інструмент, також кладовище, на місці якого радянська влада
побудувала ретранслятор.
Наприкінці 70-х років в будинку храму була
православна церква (на фото). Фото автора
походить з 1982 року. Можна визначити, що власну архітектуру колись
католицького храму тоді ще не було зруйновано. Натомість на початку 90-х років храм
повністю "переобразився" на православну церкву.
1990 року було видано Закон "Про свободу
совісті та релігійні організації". Після розпаду Радянського Союзу, в
незалежній Україні почали відроджувати духовність, відновлювати храми та
релігійні організації. Вірні з Кодимського району стали їздити до смт.Чечельник
Вінницької області, де був відкритий храм.
Після того, як Папа Римський Йоан Павло ІІ
створив Одесько-Симферопольську дієцезію, він, разом із єпископом Броніславом
Бернацьким, який приклав багато зусиль для відродження Церкви на цій великій
території, відновив Балтський деканат. На прохання мешканців м.Кодима для
проведення Богослужінь 2009 року до Кодими було скеровано о.Франциска Августовського.
Служба Божа щонеділі відбувалася в домівках вірян. 2011 року кодимська парафія
придбала дім під каплицю на вул.Єлисеєва, 2, поблизу колишнього храму. До
благоустрою каплиці взявся новий настоятель, о.Мар’ян Гребельский, який
опікується парафією і до сьогодні.
Олександра ТАСКІН, м.Балта
Надіслав
о.ліц. Мар’ян Грабельський
Каплиця у Кодимі (фото з сайту: http://rkc.kh.ua)
Немає коментарів:
Дописати коментар