ЯК ПОБОРОТИ БІДНІСТЬ: РЕЦЕПТ ВІД ПАПИ РИМСЬКОГО

Наприкінці листопада – початку грудня 2012 року у європейських ЗМІ широко висвітлювалася проблема бідності. У рамках цієї програми Radio Vaticana представило систематизований огляд ідей Папи-емерита Бенедикта XVI щодо необхідності подолати бідність.

Найзначніший доробок Понтифіка з цієї теми міститься у його Посланні з нагоди Всесвітнього дня миру 2009 р. Драма бідності, яка порушує права мільйонів людей, сприяючи конфліктам та посилюючи їх, "накладає свій відбиток на свідомість людства". Тому слід долати вбогість, аби будувати мир, а це вимагає проходження відповідного шляху, тобто "зміни стилю життя, моделі виробництва та споживання, усталених структур влади, які сьогодні керують суспільством". Не йдеться лише про зовнішні зміни. Необхідно відкинути ментальність, що вважає вбогих тягарем і нав’язливими особами, які претендують на споживання того, що виробили інші. Потрібно дивитися на бідних з усвідомленням того, що всі ми є учасниками єдиного Божого плану – покликання будувати спільну родину. Ці несправедливі порядки, які рано чи пізно від усіх вимагають звіту, спричинені жадібністю та обмеженістю світогляду, – про це нагадує Папа і стверджує, що лише нерозсудливість може спонукати будувати позолочений дім там, де довкола панує пустеля чи деградація.

Бенедикт XVI викриває поглиблення прірви між багатими та бідними, теперішню продовольчу кризу, яка відзначається не так браком харчів, як труднощами, пов’язаними з доступом до них та різними спекулятивними явищами. Папа також звертає увагу на те, що бідні країни, зокрема африканські, потерпають від подвійного виключення: вони мають найнижчі прибутки, а ціни на їхні сільськогосподарські продукти та корисні копалини зростають повільніше, ніж ціни на промислові товари, вироблені у багатих країнах. У Посланні з нагоди Всесвітнього дня миру Папа також вказує на негативні наслідки фінансової системи, яка ґрунтується на логіці отримання короткострокового зиску, що не бере до уваги спільне благо і є небезпечною для всіх, зокрема й тих, кому вдається одержувати прибутки під час так званих періодів фінансової ейфорії.

У Посланні згадується і про тих, які пов’язують бідність із демографічним розвитком, у зв’язку з чим на міжнародному рівні пропагують кампанії, спрямовані на зменшення народжуваності, також і за допомогою методів, які не шанують гідності жінки та прав подружжя, а в серйозніших випадках – і самого права на життя. "Винищення мільйонів ненароджених дітей в ім’я боротьби з бідністю, – пише Бенедикт XVI, – насправді є знищенням найубогіших з-поміж людей". Папа звертає увагу на такі об’єктивні дані: країни, які останніми роками подолали бідність, відзначаються значним демографічним зростанням, виходячи на міжнародну арену як нові економічні сили та досягаючи швидкого розвитку саме завдяки великій кількості населення.

Що ж робити? Глобалізація, як стверджує Бенедикт XVI, має керуватися солідарністю, бо сама по собі вона не здатна будувати мир, а навпаки, у багатьох випадках стає причиною поділів і конфліктів. Потрібно інвестувати у виховання, яке розвиватиме особливу культуру ініціативи. У цьому контексті Папа уточнює, що політика надмірної державної опіки здебільшого спричиняє крах у допомозі бідним країнам. Необхідно надати більше простору для діяльності громадянського суспільства.

Однак, урешті-решт, боротьба з бідністю потребує людей, які глибоко відчувають братерство і в кожному вбогому вбачають Христове обличчя, зазначає Бенедикт XVI, а тому звертається "до кожного Христового учня і до всіх людей доброї волі з гарячим закликом відкрити серця на потреби бідних і зробити все можливе, щоб допомогти їм. Адже залишається незаперечною аксіома, що «боротися з бідністю означає будувати мир»".

За матеріалами Radio Vaticana