"Церква – як стара жінка з багатьма зморшками і рубцями. Але Вона – моя мама. А маму не б’ють, її обороняють…" Карл Ранер, священик-єзуїт, видатний теолог ХХ століття напевно знав, що казав. Утім, час від часу і в сучасності випливають ознаки "темних часів", а все ж корабель Церкви впевнено пливе морем цього світу, долаючи чергові буревії…
Догматична
конституція про Церкву Lumen Gentium
починається з цих двох латинських слів, що в перекладі означають "Світло
народам". Так, Христос створив свою Церкву як світло народам – але чи ми,
сучасні її діти, завжди усвідомлюємо свою місію світочів? На це непросте
питання "КВ" попросив відповісти двох чудових жінок, кожна з яких
знайшла своє служіння в Церкві – але обидві вони щасливі в тому, що роблять.
***
А
щодо образу "старої жінки з багатьма
зморшками і рубцями" – то згадалася Мати Тереза. Краса, перед
якою відкрилися серця зовсім різних людей – принцес Анни та Діани, Ясіра
Арафата та Джорджа Буша, Фіделя Кастро та Дена Сяопіна, короля Норвегії Харальда
V, принца Чарльза та чотирьох пап, – ця
краса не була "наївною", особливо тоді, коли бл. Тереза
була вже похилого віку. Але її зморшки й рубці на серці, що їх було безліч від
споглядання людських страждань, стали для цілого світу образом Церкви – зраненої,
але люблячої Матері, яка, попри все, ні за що у світі не відмовиться від своїх
дітей. Навіть коли б вони її відкинули.
Ірина
МАКСИМЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар