Вас вітає "КВ"!

Слава Ісусу Христу!
Ви завітали на блог (інтернет-щоденник) двотижневика "Католицький Вісник". Тут відображаються найцікавіші публікації з наших архівних випусків.
Якщо ви хочете ознайомитися з оригіналом - свіжим "КВ"-2015 (безкоштовно!), або передплатити видання, напишіть на katol.visnyk@gmail.com або заповніть форму ліворуч.

Звертаємо Вашу увагу: передрук матеріалів вітається за умови активного гіперпосилання на джерело.

Цікавого перегляду!

понеділок, 22 жовтня 2012 р.

ШЛЯХ ДО МОЛИТВИ




І коли ми сходимося разом з братами для урочистого складення божественних жертв зі священиком Божим, то також повинні пам’ятати про скромність і належну поведінку: не кидати на вітер і абияк прохань наших у безладних голосах, і не виражати галасливим базіканням моління, яке має бути принесене Богові смиренно, оскільки Бог вислуховує не голос, а серце. Не криком належить нагадувати про себе Тому, Хто бачить помисли людські, за завіренням Господа, Який сказав: "Чого лукаве думаєте в серцях ваших?" (Мт 9,4). І в іншому місці: і пізнають усі Церкви, що Я – той, хто випробовує почуття і думки (Одкр 2,23). Це, як читаємо у Першій книзі Царів (у латинській традиції – 1 Сам. – Прим.пер.), розуміла і дотримувалася цього Анна, прообраз Церкви: вона приносила Господу не голосне моління, а просила Його тихо і скромно в потаємних місцинках свого серця; заносила молитву таємну, але з явною вірою; молилася не вустами, а серцем, в упевненості, що Бог і так прочує, – і вона справді отримала те, про що просила, тому що просила з вірою. Про це так каже Писання: "Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу ж її не було чути" (1 Сам 1,13), – але Бог почув її. Також і в псалмах читаємо: "Роздумуйте в серцях ваших, на ложах ваших, і мовчіть!" (Пс 4,5).
Хто поклоняється – має і те знати, улюблені брати, як молився у храмі з фарисеєм митар: не з очима, нахабно підведеними угору, не з піднесеними гордо руками, але б’ючи себе в груди і усвідомлюючи внутрішньо свій гріх, випрошував він допомогу в милосердя Божого. І в той час як фарисей насолоджувався собою – митар, який так молився, який надію спасіння покладав не у впевненості у власній непорочності, оскільки немає нікого без гріха, але молився смиренно, сповідуючи свої гріхи, удостоївся більшого освячення: Той, Хто милостивиться над смиренними, почув його молитву.

св.Кипріан, "Про молитву"


"КВ" в електронному форматі
Приклади випусків за 2011 р. - тут  files.mail.ru/8PPUP6
І півріччя 2012 р. - тут files.mail.ru/XVRWF6

При передрукуванні обов'язкове активне гіперпосилання на http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/

Немає коментарів:

Дописати коментар